В’ятрович говорить, що демократичні зміни у посттоталітарній Європі починалися з відкриття фактів про злочини минулого режиму.  

«Особливо важливим в революційних подіях Майдану було те, що змінювалися люди. Вони вимагали зміни оточення, яке дотепер було переповнене радянськими символами. І абсолютно невипадковим був цей «ленінопад», він був показником того, що люди розірвали з тоталітарним минулим», – сказав у ефірі Громадського та Першого національного директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Історик В’ятрович пояснює, що тоталітарне минуле, уособлене у назвах вулиць і пам’ятниках минулої доби, приносить із собою й тоталітарні практики: порушення прав та свобод, номенклатурщину, телефонне право, корупцію, обмеження суспільних ініціатив. «Своє завдання як директора Інституту національної пам’яті я бачу в тому, щоб першопоштовх десовєтізації, який стався на Майдані, оформити в системну державну політику», – наголошує він.

Для впровадження системних змін в країні, українцям важливо усвідомити себе і власне минуле. Для цього слід, в першу чергу, зробити доступними архіви радянських спецслужб, які протягом двадцяти років незалежності залишалися важкодоступними. В’ятрович нагадує, що «у всіх посткомуністичних країнах трансформація та подолання тоталітарного минулого починалися з відкриття архівів, що, власне, і дало можливість зрозуміти, як функціонував тоталітарний режим, відкрило правду про мільйони його жертв».