Тому ми також повинні підтримати зусилля керівництв польського та українського Інститутів національної пам’яті, щоб отримати повні знання про причини, перебіг та наслідки трагедії жителів Волині та Східної Малопольщі. Лише після ретельного з’ясування усіх гірких питань можна буде очікувати на фактичне, а не лише вербальне та офіційно задеклароване, поєднання між поляками та українцями. Досвід кільканадцяти років участі у семінарах «Польща-Україна: складні питання» говорить мені, що правда про те, що сталося в польсько-українських відносинах у першій половині ХХ століття, все сильніше і швидше проникає та закріплюється в історичній свідомості поляків і українців. Усі, хто допомагає у цьому, заслуговують на нашу повагу та глибоку вдячність, оскільки працюють в інтересах обох народів у правильному розумінні.

Такою ініціативою, без сумнівів, є, власне, ця зустріч, що відкриває періодичні контакти польських та українських істориків з метою дослідження польсько-українських стосунків у першій половині ХХ століття. Маю надію, що нинішня зустріч не буде одноразовим заходом, але перетвориться у Польсько-український (або Українсько-польський) форум істориків, який займеться ключовими проблемами найновішої історії наших держав та народів. В мене немає ані найменших сумнівів, що, у першу чергу, потрібно підняти найболючішу тему, тобто винищення поляків на Волині та у Східній Малопольщі протягом Другої світової війни.

Щоб згаданий захід завершився очікуваними результатами, щоб уникнути непотрібних і затяжних дискусій та суперечок, слід вирішити кільканадцять питань загального та організаційно-технічного характеру.

Від імені групи польських істориків я дозволю собі їх представити та попросити про прийняття спільного рішення:

Програма (пропозиція)

І частина Форуму Організаційні питання та принципи роботи - затвердження

1. Назва

Пропонуємо: Польсько-український форум істориків.

У попередніх доповідях, листуванні і навіть в офіційному анонсі українського ІНП з першого засідання української групи істориків (відбулося 16 вересня 2015 р. у Києві) використовується назва: Польсько-український форум діалогу істориків.

Обґрунтування: Форум - місце, де представляються важливі публічні справи (у нашому випадку - що стосуються історії) для обговорення, оцінки та вирішення (див. Władysław Kopaliński, Słownik wyrazów obcych i zwrotów obcojęzycznych z almanachem, Warszawa 1994, s. 178, hasło: forum. Схоже Słownik języka polskiego, t. I, Warszawa 1988, s. 606, hasło: forum). Оскільки діалог є невід’ємною частиною кожного форуму, немає сенсу відображати це у назві нашого Форуму. На це звернули увагу члени польської групи на своєму засіданні 28 липня 2015 р. у Варшаві.

2. Головування на засіданнях.

Пропонуємо: наради проводитимуть двоє осіб - голови польської та української груп істориків. У разі відсутності когось із них інша сторона делегує зі свого складу особу, яка тимчасово виконуватиме обов’язки головуючого.

3. Документування засідань.

а) письмовий протокол,

б) електронний запис перебігу засідання (диктофон)

в) заключне комюніке

Ad. а). Потрібно з’ясувати та затвердити:

- хто визначає протоколіста (протоколістів)?,

- доступ до протоколів та можливість внести зауваження до своїх висловів у протоколі мають усі учасники Форуму,

- хто затверджує і підписує протокол? Чи затвердження протоколу відбувається у формі голосування членів Форуму? Чи це виконують протягом останньої частини кожного засідання голови груп, після ознайомленні із його змістом постійних членів Форуму? Чи підписують лише протоколісти?

Ad. б) Пропонуємо записувати хід засідання на електричний носій, на диктофон. Це необхідно для відтворення перебігу дискусії на паперовому носії).

Для обговорення: чи реєструвати хід засідання на відеокамеру?

Чи знятий на камеру хід засідання поширювати? Коли і яким чином? Чи весь запис засідання розміщувати в інтернеті? Хто буде приймати рішення про те, коли і яким чином запис буде поширений в інтернеті? Чи обидві сторони робитимуть це паралельно за домовленістю і таким самим чином (тобто повністю, чи обрані фрагменти, наприклад, лише доповіді)? Протягом дебатів, найімовірніше, будуть з’являтися емоції, можливо теж негативні, чого хотілося б уникнути. У кожному разі йдеться не про самоцензурування, а про виключення непотрібних мовних помилок, або не до кінця обдуманих слів/формулювань, які можуть прозвучати в атмосфері гарячої дискусії. Публікація в інтернеті не дає такого комфорту.

Ad. в). Заключне комюніке з кожного засідання повинне бути спільним. Його зміст спершу буде представлено усім постійним членам Форуму, які можуть подавати свої зауваження та пропонувати поправки. Остаточний зміст затверджують своїм підписом головуючі. Лише після цього комюніке може бути поширене.

4. Пленарні засідання.

Відбуваються двічі на рік, по черзі у Польщі та Україні. Місце засідання щоразу визначають організатори Форуму: Інститути національної пам’яті Польщі та України.

З організаційної точки зору, місце засідань та їх дата повинні бути повідомлені постійним учасникам Форуму заздалегідь (щонайменше за 3 місяці).

5. Засідання національних груп.

У випадку необхідності, голови можуть скликати зустрічі членів своїх національних груп. Однак, у такому випадку, вони зобов’язані повідомити про це голову групи іншої сторони та керівництво польського та українського Інститутів національної пам’яті.

6. Персональний склад Форуму:

Форум нараховує 12 постійних членів: 6 польських та 6 українських істориків (їх список вже був наданий та затверджений).

До складу Форуму входять також секретарі. Кожна зі сторін залучає власного секретаря.

В обґрунтованих випадках у роботі Форуму в якості доповідачів-експертів можуть брати участь також особи (не більше двох), що не належать до постійного складу Форуму. Такі особи повинні бути попередньо зголошені голові другої сторони разом зі змістовним обґрунтуванням необхідності їх тимчасового залучення до роботи Форуму.

До обговорення: чи потрібне отримання згоди іншої сторони (наприклад, голови групи) на їх участь у засіданні?

7. Обидві сторони обирають власних секретарів, що будуть відповідати за організаційні і технічні питання.

8. В нарадах Форуму в якості спостерігачів можуть брати участь представники керівництва обох Інститутів.

9. Засідання Форуму є закритими для публічності та ЗМІ. Інформація про теми та результати робіт будуть оголошені у спільному комюніке.

10. Сфера тематичних зацікавлень Форуму.

Форум повинен зосередити свою увагу на періоді 1939–1947 років, оскільки саме він найбільше тяжіє на польсько-українських відносинах.

На кожному Форумі представляються дві доповіді на попередньо погоджені та затверджені теми.

Список цільових дослідницьких тем повинен бути обговорений та затверджений на першому Форумі. У разі потреби, список можна розширити, однак це вимагає згоди членів Форуму (або лише згоди головуючих – питання до обговорення).

11. Представлення результатів роботи.

Доповіді, виголошені на Форумі, та дискусія повинні бути опубліковані у формі книги, у двох мовних версіях.

Питання до узгодження:

- або один двомовний том матеріалів?

- або два томи: один польською, один українською мовою?

- можливо, додатково англійська версія?

Вважаю, що з практичних причин кращим рішенням буде видання окремих публікацій кожною мовою.

Представлення доповідей і дискусії в інтернеті. Чи створити окрему інтернет-сторінку для Форуму. Чи, можливо, Інститути будуть публікувати їх зміст на своїх, вже існуючих, сторінках?

12. Хто відповідатиме за редагування згаданих книг? Чи це будуть окремі видавничі групи? Чи буде створена спільна польсько-українська група, що відповідатиме за редакцію (у тому числі, за переклад) та публікацію книг?

13. Популяризація результатів Форуму.

За згодою обох сторін, керівництва Інститутів можуть організовувати публічні дискусії, семінари та конференції, на яких будуть представлені результати окремих засідань, збиратимуться позиції та зауваження

14. Результати Форуму.

Крім збірок матеріалів із кожного засідання, результатом Форуму повинні бути також:

- серія публікацій джерел, які стосуються польсько-українських відносин у 1939–1947 роках, що містять найважливіші документи та описові джерела (свідчення, спогади, щоденники, мемуари), що зберігаються в українських, польських, німецьких, російських та англійських архівах і бібліотеках,

- радіо-, телепередачі, інтернет-сторінки для просування результатів Форуму,

- ініціювання нових дослідницьких робіт, потреба у яких стане помітною під час діяльності Форуму.