Пам’ятний знак встановили на будівлі по вулиці Січових  Стрільців, 24, де в період національно-визвольних змагань початку ХХ століття розташовувався Галицько-буковинський курінь, а згодом полк Січових стрільців, сформований Євгеном Коновальцем. Автором барельєфа полковника є скульптор Олександр Михайлицький.

Право відкрити пам’ятний знак Євгенові Коновальцю надали інструкторам Військової школи командирів імені Коновальця із позивними Сєвєр та Барс.  Відкриття дошки супроводжувала Почесна варта від Збройних сил України. Встановлено її коштом київської територіальної громади.

Євген Коновалець міг жити в спокої й достатку, натомість він обрав для себе невпинну боротьбу за незалежну Українську державу, яка поглинула все його життя. Один із творців українських збройних сил у період Української революції, а згодом Організації українських націоналістів, він об’єднав довкола ідеї боротьби за соборну Україну тисячі українців.       

Урочистості з нагоди відкриття меморіальної дошки розпочала панахида-реквієм, яку спільно відслужили представники Української Православної Церкви Київського патріархату та Української Греко-Католицької Церкви. У проповіді представники духовенства закликали вшанувати пам’ять Євгена Коновальця не тільки за допомогою меморіальних заходів та в публічному просторі, але й вкласти приклад його служіння батьківщині у серця поколінь українців.

Опісля панахиди й покладання квітів відбувся мітинг за участі представників влади, зокрема Віце-прем’єр-міністра України Павла Розенка, заступника голови Адміністрації Президента Ростислава Павленка, міністра культури Євгена Нищука, голови Українського інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича, заступника Київського міського голови - секретаря Київради Володимира Прокопіва.

Цього року ми розпочинаємо оновлення нашої історії, починаємо вшановувати події Української революції, які стали основою відновлення незалежності, зазначив Павло Розенко. Віце-прем’єр-міністр наголосив: нам дуже важливо нагадати самим собі й світові, що наша незалежність є результатом столітньої боротьби. “Символічно, що ми починаємо Рік Української революції із відкриття меморіальної дошки політикові, який стверджував, що незалежна Україна неможлива без боєздатної армії”, ­– сказав Павло Розенко.

“22 січня 1918 року було проголошено незалежність Української Народної Республіки. 22 січня 1919 року було проголошено Акт злуки, який об’єднав Українську Народну Республіку та Західноукраїнську народну республіку. До обох подій був безпосередньо причетним Євген Коновалець як полковник, військовик, який захищав тодішню незалежність від зовнішнього ворога й внутрішнього ворога, придушивши більшовицьке повстання у січні 1918 року, як людина, що сама стала символом соборності – галичанин що, захищав незалежність Української Народної Республіки – зазначив у своєму виступі Володимир В’ятрович. – Але, напевно, найважливішим внеском Євгена Коновальця у справу української незалежності є те, що він зумів поєднати два покоління борців. Будучи представником покоління, яке творило Українську революцію, він дав дорогу в життя поколінню, яке боролося за незалежність вже підпільними методами у 1930-1950-х роках”.

Пам’ять про Євгена Коновальця поєднує нас, що відстоюємо незалежність і соборність нашої держави сьогодні, із тими, хто боровся за неї у ХХ столітті. “Одна із сотень Майдану носила ім’я Євгена Коновальця. Це приклад живої пам’яті про минуле. Я дуже радий, що Євген Коновалець повертається до Києва  завдяки цій меморіальній дошці, завдяки вулиці Січових Стрільців”, – сказав голова Українського інституту національної пам’яті.  У Києві ім’я Євгена Коновальця носить також одна з гімназій.

Участь у відкритті пам’ятного знаку взяв також Ярослав Лютий, киянин, учасник бойових дій на сході України. Він назвав Євгена Коновальця своїм символом і дороговказом.

Режисер Іван Канівець, автор документального фільму “Українська революція”, зазначив: “Полковник Євген Коновалець свого часу дав українцям приклад, як треба боротися за свою державу. Відкриття пам’ятної дошки йому видається мені дуже важливим. Здавалося б, очевидна річ, яка мала відбутися ще на початку 1990-х, після здобуття незалежності. Але чимало таких очевидних речей до останнього часу не відбувалися. Важко уявити, щоб такі патріоти, як полковник Євген Коновалець, могли толерувати корупцію й багато інших проблем, які є актуальними для сучасної України. Коли таких очевидних речей, як відкриття дошки Коновальцю, ставатиме більше, у нас з’явиться нове покоління українців, які по-іншому, більш відповідально ставитимуться до своєї держави”.

Урочистості з нагоди відкриття меморіальної дошки Євгенові Коновальцю завершив виступ Тараса Компаніченка, що виконав пісні й гімни, які були у вжитку в епоху Української революції.