8 квітня у Києві відбулася лекція-діалог кандидата історичних наук, координатора Таврійської гуманітарної платформи Андрія Іванця на тему «Кримськотатарська національна революція у 1917 році: під знаком ісламу та демократії» й обговорення цієї проблематики за участі науковців і громадськості.

Із співдоповіддю виступила кандидат політичних наук, фахівець з історії кримськотатарського народу ХІХ-ХХ століть Гульнара Бекірова. Вона, зокрема, наголосила на важливості розповсюдження інформації про Кримськотатарську революцію у 1917 році серед громадськості, адже її події недостатньо відомі навіть в середовищі кримськотатарського народу.

фото: Олена Лисенко

Організатори лекції-діалогу Таврійська гуманітарна платформа та Ісламський культурний центр.

Захід було приурочено до століття проведення першого Всекримського мусульманського з’їзду, на якому було утворено керівну структуру Кримськотатарської національної революції у 1917 році – Тимчасовий Кримсько-Мусульманський виконавчий комітет та вперше в ісламському світі демократично обрано Таврійського муфтія.

А. Іванець розповів про причини, хід та підсумки першого етапу Кримськотатарської революції, про взаємодію кримськотатарського національного руху з іншими мусульманськими силами на просторі колишньої імперії Романових.

Кандидат історичних наук висвітлив паралелі у історії кримськотатарського та українського народів, які практично одночасно втратили державність наприкінці ХVІІІ століття у вигляді Кримського ханства і Гетьманату, розпочали у ХІХ столітті культурницьку фазу становлення модерної нації, політизацію на межі ХІХ-ХХ століть обох національних рухів та вступили у 1917 році у фазу національних революцій. Особливу увагу А. Іванець звернув на початок взаємодії лідерів українців та кримських татар та українсько-кримськотатарське партнерство у другій половині 1917 року у справі перетворення постімперського простору у федеративну демократичну республіку на національно-територіальних основах.

«Пізнання минулого двох народів, які сьогодні складають одну політичну націю, може допомогти покращити взаєморозуміння різних частин сучасного українського суспільства та сприяти його консолідації. А Кримськотатарська революція у 1917 році – це дуже важливий і все ще маловідомий широкому загалу етап в історії корінного народу Криму, а відтак і України», вважає координатор Таврійської гуманітарної платформи. Він зазначив, що серед учасників заходу більшість складали не кримські татари, що свідчить про інтерес серед українців до історії кримськотатарського народу та Криму загалом.

Лекція відбулася у знаковому місці – у Музеї Української революції 1917-1921 років, який розташований у колишньому Будинку Центральної Ради (тепер Будинок вчителя). Як повідомив доповідач, у цих стінах в 1917 р. бували лідери кримськотатарського руху Джафер Сейдамет і Амет Озенбашли. Цю ж будівлю у рік початку революції, ймовірно, відвідували й 8-м інших представників органів самоврядування кримських татар. Також, А. Іванець припустив, що на початку 1918 року вже у якості директора зовнішніх і воєнних справ Кримськотатарської національної Директорії Д. Сейдамет знову спілкувався тут з лідером УНР М. Грушевським.

Голова ГО «Українська ініціатива», науковець і перекладач Юрій Косенко розповів присутнім про хід роботи над перекладом з кримськотатарської на українську мову дослідження письменника Юнуса Кандима про лідера кримськотатарського національного руху у 1917 р. Таврійського муфтія Номана Челебіджихана, яке спирається на документальну базу і має коментарі істориків. Науковець вручив організаторам заходу декілька примірників нещодавно перевиданої з його ініціативи п’єси «Як ми опинилися у такому становищі» одного з лідерів кримськотатарського народу початку ХХ століття громадсько-політичного діяча, педагога та письменника Асана Сабрі Айвазова про проблеми національного становлення кримських татар. Лідер «Української ініціативи» також розповів про заплановані ним заходи з популяризації історії кримських татар. А. Іванець запропонував Ю. Косенку розглянути можливість перекладу спогадів Д. Сейдамета, щоб зробити їх доступними для україномовного читача.

Директор Музею Української революції 1917-1921 років Олександр Кучерук повідомив, що знайшов у Києві будинок, в якому у 1917 році було утворено, на його думку, одне з перших на постімперському просторі мусульманське жіноче товариство.

Серед учасників заходу були науковці, викладачі, керівники музейних установ Києва, українські та закордонні журналісти, частина з яких взяла активну участь у обговоренні лекції про Кримськотатарську революцію у 1917 році.

Наприкінці заходу голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров запропонував А. Іванцю провести аналогічну лекцію-діалог для кримськотатарської молоді.