7 грудня у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка пройшла конференція "Дороговкази свободи: значення політики національної пам'яті для демократії" за участі експертів з Чехії, Польщі та України.

Член Ради при Естонському інституті національної пам'яті  Томас Гійо  поділився досвідом щодо доступу до архівів КГБ, можливого співробітництва з комуністичними спецслужбами та переходу від комунізму до демократії в Естонії.

За словами Томаса Гійо, відновлення естонської незалежності грунтується на: невизнанні Заходом радянської окупації Естонії, реформі приватної власності (усім громадянам Естонії до 16.06.1940 повернуто конфісковану радянською владою власність), а також  політиці громадянства (громадянство автоматично отримали тільки естонці, що мали громадянство на 16.06.1940 та їхні діти. Решта повинні були натуралізуватися).

Співробітник Українського інституту національної пам'яті Ігор Кулик повідомив про перебіг процесу відкриття архівів про злочини комунізму та масові порушення прав людини в Україні. «Україна має 150 км документів КГБ та інших спецслужб (близько 3,8 млн. справ). Усі вони повинні бути передані з відомчих архівів до нового архіву при Українському інституті національної пам'яті», – зазначив Ігор Кулик.

Співробітниця Українського інституту національної пам'яті Олена Халімон розповіла про завдання та основні напрямки роботи Інституту:  декомунізацію, доступ до архівів КГБ, збереження і створення місць пам'яті, формування традицій пам'яті,  а також освітні та популяризаційні проекти. «Місія Українського інституту національної пам'яті - формування суспільного імунітету проти порушень прав людини», – підкреслила Олена Халімон.

«Політика пам'яті - це не зовсім про минуле. Це про майбутнє»,  – впевнений директор архіву Служби безпеки України Андрій Когут.