Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

У КИЄВІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ КНИГУ ПРО АНЕКСІЮ ТА АГРЕСІЮ В КРИМУ

 

19 червня у Кримському домі в Києві, відбулася презентація нашої нової книги «Люди "сірої зони"», яку представляли її автори – Анна Андрієвська та Олена Халімон. У презентації взяв участь Голова Інституту Володимир В’ятрович,  який підтримав ідею авторів і книга вийшла у світ.

 

У виданні в форматі спогадів йдеться про трагічні події у Криму в 2014 році та розвінчуються ряд міфів агресора. Книга вміщує 57 спогадів свідків окупації Криму.

 

Під час презентації присутні мали змогу дізнатись з перших уст людські історії про анексію Криму. Спогади прозвучали від Олександра Болтяна, Сергія Мокренюка, Сергія Ковальського, Зареми Барієвої, Ескендера Барієва, Андрія Щекуна, Анатолія Ковальського, Сергія Вікарчука, Олени Лисенко та інші.  

 

«Книга покликана зруйнувати частину міфів про неіснування Євромайдану в Криму, несупротиву населення та твердження, що нібито усі жителі Криму бажали приєднатися до Росії», - зазначила авторка видання Олена Халімон.

 

 

«Це морально складна книжка. Однією із провідних ідей, яка проглядається на сторінках книги - розвінчання міфу безкровного захоплення Криму, про те, що нібито російські погляди були визначальними і не існувало іншої позиції. Насправді це не так. Багато людей на материковій Україні не знають, що кримчани хотіли бути частиною Європи»,- розповіла авторка книги Анна Андрієвська.

 

Саме тому, на думку учасників презентації, вона заслуговує бути виданою кількома мовами.

 

 

Книгу можна отримати безкоштовно, звернувшись до Українського інституту національної пам’яті з листом на ім’я Голови.

 

Як відомо, 5 червня відбулась презентація книги для журналістів в Укрінформі. 

 

Електронний варіант книги «Люди «сірої зони» можна отримати безкоштовно на Google Play або на сайті Українського інституту національної пам’яті.

 

Констянтин Бура