27 квітня у Києві відбулась презентація виставки «Втрачений світ» до 70-их роковин акції «Вісла» за участі представників уряду, керівників Українського інституту національної пам’яті, Тернопільської ОДА та Національного музею історії України.

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович звернув увагу на не юридичний вимір злочину акції «Вісла»: «Те, що сталося у 1947 році – це не тільки депортація, яка завдала удару по українській національній групі, що мешкала на території сучасної південно-східної Польщі. Це не тільки розсіяння цієї компактної національної меншини. Але це є безповоротний удар по унікальній культурі тих українців, які мешкали на  Лемківщині, Холмщині, Надсянні».

 «Я сподіваюсь, що українці та поляки зможуть об’єднати свої зусилля і зрозуміти, що акція «Вісла» та інші злочини комуністичного тоталітарного режиму – це саме те, що ми разом повинні засудити, і це саме те, що має нас об’єднати під гаслом не повторення цих злочинів у майбутньому», - підкреслив Голова Інституту.

Голова Тернопільської ОДА Степан Барна наголосив на важливості популяризаційних проектів про збереження пам’яті про акцію «Вісла»: «Такі заходи сприяють тому, щоб ми максимально відродили ту суть, яка була присутня в той час, коли українці проживали на своїх етнічних територіях. Ця данина пам’яті є найважливішою тому, що ми можемо її пронести для наших майбутніх поколінь, щоб не втратити той зв'язок, який намагалися багато років тому перервати».

Виставка «Втрачений світ» складається зі старовинних предметів одягу, писанок, дерев’яних скульптур, фоторепродукцій дерев’яних храмів Лемківщини та інших експонатів, що розповідають про  унікальну культуру українців, що стали жертвою акції “Вісла”. Виставка є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Національного музею історії України, Тернопільської ОДА та Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Нагадаємо, що акція “Вісла” (28 квітня – 29 липня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.