Про важливу роль Української Гельсінської спілки у боротьбі за незалежність України розкажуть у столиці цього тижня.

26-27 жовтня пройде наукова конференція «Історична роль Української Гельсінської спілки у відновленні незалежності Української держави (1988-1990 рр.)» та відкриється виставка про історичну роль УГС.

26-27 жовтня об 11.00

м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 38/40,

готель «Експрес», конференц-зала, IV поверх

Відкриття фотодокументальної виставки «Історична роль УГС» відбудеться 27 жовтня о 15.30 в залі Національного музею літератури (вул. Б.Хмельницького 11). Після відкриття заплановано виступ Тараса Компаніченка.

“Українська Гельсінська Спілка була однією з найвідоміших опозиційних організацій національно-демократичного руху кінця 1980-тих- початку 1990 -тих. Її творці, зокрема колишні політв'язні В'ячеслав Чорновіл та Михайло Горинь, ставили собі за мету перетворити організацію в політичну, згодом – в партію, опозиційну до комуністичної. Відразу після створення нової організації у 1988 році вона привернула увагу КГБ. Вже незабаром в їх документах УГС фігурує як найнебезпечніша для комуністичного режиму структура. І вони не помилилися. Ця організація вивела український національно-демократичний рух на новий рівень, її активісти були серед тих, хто привів його до перемоги - відновлення незалежності України в 1991 році”, - зазначив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Захід організовує Український інститут національної пам’яті спільно з Національною академією державного управління при Президентові України, Ветеранським об’єднанням «Українська Гельсінська спілка» та Музеєм шістдесятництва.

Інформаційна довідка

У листопаді 1976 року група правозахисників об'єдналася в Українську групу сприяння використанню Гельсінських угод в Україні, або Українську Гельсінську групу. Більшість її членів були ув’язнені совєтським режимом. Саме вони, відсидівши довгі терміни ув'язнення, наприкінці 1980-х років масово поверталися в Україну. І, маючи за плечима досвід шістдесятників і роки правозахисної діяльності в співпраці з міжнародними правозахисними організаціями, використали нові можливості для створення першої антикомуністичної опозиційної організації – Української Гельсінської Спілки (УГС).

7 липня 1988 року на 50-тисячному мітингу у Львові було проголошено Декларацію принципів Української Гельсінської Спілки. Засновниками стали В’ячеслав Чорновіл, Михайло і Богдан Горині, Микола Горбаль, Євген Пронюк, Олесь Шевченко, Василь Овсієнко, Степан Хмара та Зиновій Красівський. Очолив УГС Левко Лук'яненко.

Створення регіональних організацій УГС протягом 1988 року відбулося по всій Україні, члени Спілки не обмежували власну діяльність суто заходами УГС – вони входили в актив і керівництво інших патріотичних громадських організацій: Народний Рух України, Всеукраїнське товариство "Меморіал", "Просвіта", "Товариство української мови", Товариство політв'язнів і репресованих, Асоціація "Зелений світ" тощо.

За активної участі і впливу Української Гельсінської Спілки були проведені численні вшанування жертв комуністичних репресій по всій Україні, перепоховання Василя Стуса, Юрія Литвина та Олекси Тихого, "Живий ланцюг єднання", вибори до Верховної Ради УРСР та сотні мітингів за вихід зі складу СРСР і недопущення підписання нового Союзного договору. Базові Принципи декларації УГС лягли в основу Декларації про державний суверенітет, проголошеної Верховною Радою УРСР 16 липня 1990-го року, а автором Акту проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року став лідер УРП/УГС Левко Лук’яненко.

Ілюстративне фото: Історична правда