5 вересня відбулася Х Міжнародна науково-практична конференцію «Історична роль “Народного Руху України” у відновленні української держави та побудові громадянського суспільства» присвячена 25-річчю утворення “Народного Руху України за перебудову”. Український інститут національної пам'яті виступив співорганізатором ювілейного заходу.

На конференції провідні українські науковці обговорили сучасні науково-теоретичні, політичні, ідеологічні та економічні проблем утвердження Української держави та становлення українського громадянського суспільства.

Вступне слово виголосив перший голова Народного Руху за перебудову Іван Драч. Він поділився спогадами з тих часів, коли ця громадсьма ініціатива лише починалася і мала чимало супротивників. Іван Федорович також висловив глибоке занепокоєння тим, що цей ювілей  відзначається у страшний для України час, коли іде війна і гинуть люди.

Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’яткрович виступив із доповіддю: «КГБ проти Руху. Становлення Народного Руху України в документах спецслужб».

«Якщо говорити про документи кінця 80-х років, то, на жаль, в 1990 році за наказом було знищено майже всю оперативно-агентурну інформацію, що стосувалася діяльності Народного Руху України. Багато матеріалів було вивезено з України. В Україні залишився невеликий масив документів – в основному повідомлення КГБ про ситуацію в Україні, що надсилалися керівництву Комуністичної партії», – розповів Вятрович.

Дослідник наголосив, що дуже вагомою причиною протестного руху в Українині в кінці 80-х стала чорнобильська катастрофа. «Саме чорнобильська катастрофа показала українському суспільству, якою жахливою і фольшивою є влада, і саме після цієї катастрофи значна частина людей, які до того залишались лояльними, почали втрачати довіру до тієї влади».

Любовець Олена у своїй доповіді зауважила, що Народний Рух України виник як широкий фронт, який об’єднував різні за поглядами ідеологічні сили: від комуністів-реформаторів (які, як і Горбачов, сподівалися на можливість реформування системи) до правих радикалів. Всіх їх об’єднала ідея зламу тоталітарної системи. Тому недивно, що спочатку в назві Руху фігурували слова «за перебудову».

«Якщо подивимось Програму Установчого з’їзду, то стає зрозумілим, що у написанні нинішньої історії Руху є певна модернізація, коли говорять, що з самого початку це був антикомуністичний рух за незалежність. Тим не менше, Рух швидко радикалізувався разом з подіями у країні і вже наприкінці 1990 р. на своєму ІІ з’їзді перетворився на правоцентристську антикомуністичну силу, що проголосила своєю метою незалежність України», – зазначила Олена Любовець.

На думку Алли Киридон саме «рухівці» започаткували розбудову громадянського суспільства, а сьогодні Рух продовжується в Майдані. У своїй доповіді Алла Миколаївна розглянула феномен Майдану як функціональний простір та місце пам’яті через виявлення характеристик регіональної ідентичності, уявлень про події та реакцію на них.

«Історична свідомість українців, яка є посередником між минулим і майбутнім та інструментом конструювання ідентичностей, перебуває у кризовому стані і це потребує з боку держави цілеспрямованої та ефективної політики пам’яті, бо існування різних історичних пам’ятей є причиною роз’єднаності й поділу України на два сегменти: української європейської та радянсько-російсіької євразійської орієнтацій», – заключила дослідниця.

Державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» видало поштову марку до 25-ї річниці утворення Народного Руху України за перебудову. Під час конференції відбулося спецпогашення конвертів до 25-річчня Народного Руху України.

За результатами конференції ухвалено резолюцію, в якій наголошується на потребі проведення низки наукових конференцій, які глибоко проаналізували б досвід Народного Руху України, з’ясували причини того, чому програмні завдання Руху за 25 років наезалежності так і не були до кінця реалізовані державою.