Виставка висвітлює персональну історію в’язня ГУЛАГу Гельмута Вейса, його подорож із нацистської Німеччини до Радянського Союзу, досвід ув’язнення у сталінських таборах і життя після них. Цю трагічну історію розказано у подробицях завдяки оригінальним документам, які вдалося зібрати в архівах та бібліотеках.

6 листопада о 12:00

Національний музей історії України

(м. Київ, вул. Володимирська, 2)

Гельмут Вейс був одним із мільйонів людей, котрі повірили у комунізм. У зв’язку з цим, він проміняв рідну Німеччину на Радянський Союз. Однак, незабаром усвідомив, що ідеальна держава робітників та селян виявилася репресивним тоталітарним режимом. Та було занадто пізно. У листопаді 1937 року Гельмута заарештували за обвинуваченням у контрреволюційній діяльності й засудили до десяти років примусової праці. Наступні двадцять років він провів у ГУЛАГу – радянській системі таборів примусової праці – спочатку як в’язень, а потім як «вічний виселенець».

На 17 стендах йдеться про те, як Гельмут опинився у КАРЛАГу – величезному табірному комплексі, розташованому у степах Казахстану. Про зустріч з майбутньою дружиною, яка також відбувала покарання – п’ять років за обвинуваченням у антирадянській пропаганді. Про народження сина, виїзд з Казахстану у пошуках кращого майбутнього.

Учасники:

Володимир В'ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті

Тетяна Сосновська, Генеральний директор Національного музею історії України

Антон Вейс-Вендт, онук Гельмута Вейса, співробітник Центру досліджень Голокосту та релігійних меншин (м. Осло, Норвегія).

Віталій Бобров, Український центр вивчення історії Голокосту.

Організатори: Український інститут національної пам'яті, Центр досліджень Голокосту та релігійних меншин (м. Осло, Норвегія), Український центр вивчення історії Голокосту, Національний музей історії України.