На 12 стендах у фотографіях, документах, мапах та інфографіках представлено цілісну картину протистояння Організації українських націоналістів та Української повстанської армії з Третім Рейхом. Від арештів Степана Бандери і Ярослава Стецька німецькими спецслужбами в липні 1941 р. до звільнення останніх націоналістів – в’язнів нацистських концтаборів у травні 1945 р.

8 травня, о 12.00, відбулося відкриття фотодокументальної виставки «УПА – відповідь нескореного народу». З нагоди Дня пам’яті та примирення представили її першу частину – «Повстанці проти нацизму», яка розповідає про антинацистський фронт українських націоналістів.

Фото: Національний музей історії України

Цю сторінку історії Другої світової війни в радянські часи замовчували, але й досі в незалежній Україні внесок українських повстанців у боротьбу Об’єднаних Націй проти агресора залишається маловідомим.

«У воєнних діях під час Другої світової взяли участь понад 7 мільйонів українців. У лавах антигітлерівської коаліції воювала більшість із них – понад 6 мільйонів. Близько 300 тисяч українців воювали по інший бік фронту. Разом із тим близько ста тисяч українців взяли до рук зброю у боротьбі проти обох тоталітарних режимів – коричневого й червоного. Мова йде про Українську повстанську армію. Тому в ці дні ми вирішили нагадати про роль УПА у подоланні нацизму, – зазначив на відкритті Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті та один із авторів виставки. – Чому важливо говорити про цю сторінку історії? Бо вона залишається однією з найменш досліджених і найбільш оббреханих радянською та російською пропагандою».

Виставка за допомогою світлин, яких використано понад 200, документів, зокрема з німецьких архівів, мап розвінчує поширені міфи про УПА. Вона розповідає про те, як ОУН дійшла до конфронтації з нацистською Німеччиною, за яких умов розгорнула повстанську армію, яким був масштаб її воєнних дій проти окупантів та якими були антиповстанські операції нацистів у відповідь, які втрати понесли націоналісти у цьому протистоянні.

«На цій виставці можна побачити матеріали, які зберігалися в справах, що їх енкаведисти збирали як трофейні матеріали після боїв з УПА, у кримінальних справах, які велися проти підпільників. Вони дають можливість реконструювати антинімецьку боротьбу УПА, – зазначив директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут. – Це тільки маленька частинка матеріалів, що зберігаються в нас та висвітлюють, що відбувалося в буремні роки Другої світової. Я сподіваюся, що такі виставки заохочуватимуть наступні колективи авторів приходити до нас, працювати з матеріалом та публічно розповідати про інші епізоди історії ».

Участь у відкритті виставки також взяли заступник міністра культури – керівник апарату Ростислав Карандєєв, директор Національного музею історії України Тетяна Сосновська, директор, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, один із авторів виставки Ігор Бігун, голова Всеукраїнського братства ОУН-УПА Богдан Борович, член братства Тарас Пащак. На відкриття прийшли також син останнього головнокомандувача УПА Василя Кука Юрій Кук та донька президента Української головної визвольної ради Кирила Осьмака Наталія Осьмак.

Справа наліво Юрій Кук та Наталія Осьмак

Матеріали виставки свідчать, що українських націоналістів переслідували не тільки гітлерівці, а й їхні союзники по Осі – Румунія та Угорщина. Борці за незалежну Україну заважали кожній із країн-окупантів.

«У боротьбі з нацизмом загинуло щонайменше 3 члени Проводу ОУН(б), 9 членів крайових проводів і 29 членів керівних органів підпілля обласного рівня. Українські повстанці в боях із Вермахтом, поліцією та СС втратили 25 сотенних і 4 курінних командирів. Достатньо сказати, що весь перший штаб УПА — головний командир Василь Івахів, начальник штабу Юліан Ковальський та ад’ютант Семен Снядецький полягли в бою з німцями. Цим підпільники ОУН та вояки УПА довели своє право бути пошанованими на рівні з іншими переможцями нацизму», — переконаний автор концепції виставки, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху Ігор Бігун.

Створення й боротьба УПА органічно вписується в контекст рухів опору країн Центрально-Східної Європи. На прикладі Польщі, Югославії та Греції автори показали, що там, як і в Україні, партизанську війну з окупантами вели як націоналісти, так і комуністи. При цьому обидві течії партизанів часто-густо ворогували між собою.

УПА ж стала єдиною армією в Другій світовій війні, створеною самими українцями, — відповіддю нескореного народу на сваволю всіх окупантів України.

Творці виставки наводять історію п’ятьох братів Яворових як ілюстрацію долі тисяч західноукраїнських родин, що виступили як проти нацизму, так і комунізму. Найстаршого Василя, який був провідником ОУН Вінницької та Полтавської областей, стратили в німецькій в’язниці в 1942 р. Учасники підпілля на Рівненщині та Житомирщині Григорій і Володимир того ж року загинули в концтаборі Аушвіц. Степан Яворів як солдат Червоної армії загинув на фронті в 1944 р. І наймолодший Мирон, що теж був оунівцем, поліг у бою з МДБ УРСР в 1950 р.

 «УПА – відповідь нескореного народу» є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху, Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» та Галузевого державного архіву Служби безпеки України. Друга частина виставки «Повстанці проти комунізму» буде відкрита в жовтні, напередодні 75-ї річниці створення УПА.

Авторський колектив: Ігор Бігун, Володимир Бірчак, Сергій Волянюк, Володимир В’ятрович, Олеся Ісаюк, Іван Патриляк, Андрій Усач. Над проектом працювали: Зоя Бойченко, Дмитро Вортман, Петро Клим, Василь Ліпінський, Сергій Рябенко, Олена Шарговська, Аліна Шпак,  Ярина Ясиневич. Дизайн: Ольга Сало. Виготовлення: GalNext.

За консультації та допомогу автори висловлюють подяку Володимиру Морозу, Вікторії Яременко, Юрію Щуру та Віктору Сеницькому.

Виставка «УПА – відповідь нескореного народу» експонуватиметься на площі перед Національним музеєм історії України (Київ, вул. Володимирська, 2) до 7 червня.

Як відомо, нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року. О 23:01 в Європі настала перша хвилина миру. Українці воювали у складі 6 армій антигітлерівської коаліції та у лавах визвольного руху. Від 2014 року Україна спільно з Європою відзначає День пам’яті та примирення 8 травня. А 9 травня — День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Символом пам’ятних заходів є червоний мак. Гасло «1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо».

Фото Олени Халімон

Фоторепортаж Національного музею історії України за лінком