Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

У Кіровограді записали спогади про Революцію гідності

 

Під час студентської практики у Кіровограді зібрали усні свідчення для проекту «Майдан: усна історія». Записи спогадів про події Революції гідності провели на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. До роботи були залучені студенти факультету історії та права. Координацією робочої групи зі збору спогадів займалася кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Світлана Проскурова.

 

Протестні акції на кіровоградському Майдані розпочалися одночасно зі столичними. Активісти збиралися на площі Кірова (нині – Героїв Майдану). Місцева влада організувала загони тітушок, які вели себе агресивно, намагалися залякати протестувальників за повного невтручання правоохоронців. Під час одного із таких зіткнень активні майданівці отримали травми. У відповідь активісти були змушені створити загони самооборони.

 

Учасники Кіровоградського Майдану підтримували постійний зв’язок із Київським Майданом, відправляючи до столиці активістів, теплі речі, продукти, гроші.

Кіровоградський майдан. Фото: інтернет-видання "Перша"

 

22 лютого 2014 року на Кіровоградщині розпочався Ленінопад. Першими позбулися пам’ятників червоному вождю у Добровеличківці, Олександрівці, Знам’янці, Олександрії. Слідом за тим у Кіровограді було повалено пам’ятники Кірову та Леніну.

 

Записи спогадів про події Революції гідності провели на базі Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. До роботи були залучені студенти факультету історії та права. Координацією робочої групи зі збору спогадів займалася кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України Світлана Проскурова (на фото).

 

При записі свідчень використали такий вид опитування, як глибинне інтерв’ю. В його основі містився запитальник, розроблений Інститутом національної пам’яті.

 

Учасниками робочої групи було опитано 50 респондентів, які мешкають у Кіровограді та області – безпосередніх свідків протестних акцій як у Кіровограді, так і Києві. До опитування запросили представників різних суспільних верств, вікових категорій, чоловіків і жінок. Серед опитаних – Олексій Цокалов, фермер з Бобринеччини, близький друг героя Небесної сотні Віктора Чміленка, активний учасник столичного та Кіровоградського майданів, а нині – волонтер, зусиллями команди якого ремонтуються транспортні засоби для військових у зоні АТО; Олександр Ратушняк, викладач педагогічного університету, якого було заарештовано по сфабрикованій справі; Ліана Левицька, адвокат, яка безкоштовно захищала заарештованих учасників Кіровоградського Майдану; Ярослав Безменов, який належав до загону Самооборони, а нині бере участь в Антитерористичній операції.

 

Для кращої фіксації усних свідчень студенти користалися цифровою відеокамерою, фотоапаратами, диктофонами. Зібрані свідчення мають репрезентативний характер і дають розгорнуту картину революційних подій зими 2013-2014 рр. в Україні.

 

 

Робота із транскрибування і редагування матеріалів триває. Зібрані свідчення будуть передані до Українського інституту національної пам’яті.

 

Світлана Проскурова,

доцент Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка

 

Довідково

Проект «Майдан: усна історія» здійснюється Українським інститутом національної пам’яті з березня 2014 року. На квітень 2016 р. працівниками УІНП записано понад 400 інтерв’ю, регіональні робочі групи проекту зібрали близько 300 усних свідчень про події Майдану.