Заради створення комплексу свідчень, які б об’єктивно висвітлювали події Революції гідності Український інститут національної пам’яті розгорнув реалізацію проекту «Майдан: усна історія» в регіонах. 

Робоча група із запису спогадів про Майдан у Кривому Розі (друга ліворуч Тетяна Цимбал)

У Кривому Розі організацією запису спогадів зголосилися займатися професор кафедри філософії і соціальних наук Криворізького національного університету Цимбал Тетяна Володимирівна, її колеги по кафедрі – доцент Візниця Юрій Васильович, викладач Микольченко Віра, а також студент четвертого курсу історичного факультету Войтович Деніс і громадська активістка – Візниця Тетяна.

Записи здійснюються на базі Криворізької державної телерадіокомпанії «Криворіжжя». Інтерв’ю фіксуються в аудіо- та відеоформаті. Серед опитаних – політв’язень УПА, активний учасник грудневих подій Майдану, автор книги «За Україну, за її волю…» Йосип Кремінь; журналіст, громадський активіст Володимир Стецюк; активний учасник та літописець Майдану, що відзняв багатогодинні відеоматеріали, Ігор Лоза; активний учасник найзапекліших подій Революції Гідності, а сьогодні боєць батальйону «Азов» – Канібор Олександр; учасниця Київського та Криворізького Майдану – Ольга Стецька-Цабак (сьогодні боєць батальйону «Кривбас») та багато інших (всього – 30 інтерв’ю).

Науковці поділилися враженнями від зустрічей з майданівцями.

На думку Юрія Візниці, кожен із учасників Революції Гідності – це справжня особистість, гідна та мужня людина. Саме з таких особистостей складається золотий фонд нації. Свідчення учасників Майдану мають велике значення для майбутніх поколінь, що через двадцять-тридцять років зможуть осягнути та оцінити історичну сутність подій.

Віра Микольченко під час запису

Віра Микольченко підкреслює: «Оцінювати події Революції гідності сьогодні надто складно, але, спираючись на свідчення учасників та активістів Майдану, позитивне враження створюється від піднесеності національного духу українців, не дивлячись на загально анонсовану зневіру в ідеалах Майдану. Було несподіваним, що частина людей, у яких мені доводилося брати інтерв’ю, ніколи раніше не виходили на масові заходи. Деякі люди, після подій Майдану, почали говорити українською мовою та більше цікавитися історією нашої держави. Не дивлячись на тотальне розчарування в сьогоденні, люди готові до складних перетворень в державі та позитивно дивляться в майбутнє України».

«Для нас участь у проекті «Майдан: усна історія» становить неабиякий науковий інтерес, але, в першу чергу, – це висока честь, адже знайомства з людьми, які є частиною сучасної української історії, надихають та породжують віру у світле майбутнє країни», – зазначила Тетяна Цимбал.

Нагадаємо, що реалізація проекту «Майдан: усна історія» здійснюється вже понад рік. Перші інтерв’ю в рамках цього проекту були взяті безпосередньо на Майдані по завершенні лютневих подій. Вони переважно здійснювалися через аудіофіксацію. Згодом Український інститут національної пам’яті завдяки партнерству з громадською організацією «Фонд збереження історії Майдану» отримав змогу проводити і відеозаписи.

До перших інтерв’ю вдалося залучити представників різних регіонів, які на той час ще перебували на Майдані в Києві. Серед опитаних – мешканці Сходу і Заходу, Півночі та Півдня України. Але основний масив із зібраних на сьогодні спогадів все таки складають розповіді активістів, які проживають у Києві та Київській області. Тож Український інститут національної пам’яті і долучає до проекту регіони, щоб зібрані матеріали всебічно висвітлювали події тої зими.