Організаційне сприяння також надавалося з боку учасників програми "Україна активна: загоєння минулого" (Олекса Стасевич), яка здійснюється у межах діяльності Міжнародної громадської організації «Основи свободи».

 

Основна робота учасників майстерні будувалася на вправах із трьома часовими променями, на яких позначалися спогади, які є важливими для всього суспільства, родинні та особисті спогади. На заняттях були представники різних регіонів, то ж можна говорити, що вдалося здійснити певний соціальний зріз щодо найбільш пам’ятних історичних подій. Так, у суспільній (колективній) пам’яті найбільш знаковими є події Другої світової війни та повоєнного часу, а в особистих спогадах переважають події Майдану, анексії Криму і подальшої російсько-української війни.

 

Цікавими для учасників були вправи із картою, на яку наносилися позначки місць, де люди народилися, звідки походить їхнє коріння, де відбувалися важливі життєві події. Робота зі знімками пам’ятників дозволила візуалізувати дати чи історичні події, найбільш пам’ятні для українців.

 

 

 

У майстерні взяла участь Тетяна Привалко, яка входить до робочої групи проекту «Майдан: усна історія», який реалізується Українським інститутом національної пам’яті. Вона відзначила: «Метод роботи з діалогами у контексті спогадів надзвичайно важливий для збору усних історій про події Майдану. Його використання, сподіваємося, допоможе активніше залучати до проекту тих людей, які по-іншому дивилися і сприймали Майдан, які, можливо, його не розуміли чи засуджували. Досвід ведучих майстерні, які працювали на Кавказі, де у пострадянський період склалися схожі до української ситуації умови, буде корисний для налагодження діалогу в нашій країні».