1 січня 2017 року виповниться 125 років із дня народження мистецтвознавиці, дослідниці української, кримськотатарської, казахської та киргизької етнографії. Пам'ятний знак розмістили на фасаді будинку колишньої Ніжинської жіночої гімназії, де навчалася Євгенія Спаська. Тепер це загальноосвітня школа № 7.

Євгенія Спаська народилася в Ніжині. Походила з відомої ніжинської родини вчених, релігійних і громадських діячів Спаських. Сестра історика-нумізмата, мистецтвознавця та музейника Івана Спаського.

Автор керамічної меморіальної дошки – художник із Миргорода, член Національної спілки художників Андрій Бібка. Виготовлено дошку в майстерні Миргородського художньо-промислового коледжу імені М.В. Гоголя на замовлення управління культури і туризму Ніжинської міської ради.

Ініціювали встановлення пам'ятного знаку Євгенії Спаській наукова спільнота, громадськість та Ніжинська міська рада. Автор ідеї – Сергій Зозуля, старший науковий співробітник відділу історичного пам’яткознавства, керівник Північно-Східного регіонального відділення Центру пам’яткознавства НАН України і УТОПІК.

Урочисто відкрити меморіальну дошку запросили онуку Євгенії Спаської Наталію Анохіну та секретаря Ніжинської міської ради Валерія Салогуба.

З вітальними промовами виступили заступник Ніжинського міського голови Григорій Олійник, Сергій Зозуля, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександр Самойленко, директор Ніжинського краєзнавчого музею імені Івана Спаського Геннадій Дудченко, автор меморіальної дошки Андрія Бібка, онука Євгенії Спаської Наталія Анохіна.

Представник Українського інституту національної пам’яті у Чернігівській області Сергій Бутко привітав громаду, наукову спільноту та Ніжинську міську раду з відкриттям меморіальної дошки на честь визначного українського вченого Євгенії Спаської та зазначив, що це "ще один важливий крок у відновленні й збереженні національної пам'яті".

«Сьогодні дослідники неодноразово говорили, що вченого-етнографа Євгенію Спаську радянська влада безпідставно репресувала – у 1934 році відправила у Казахстан у заслання на 3 роки, де вона змушена була залишитися до кінця життя. Це були роки геноциду українського народу, коли комуністичний режим не тільки голодом і кулями намагався поставити його на коліна, а також позбавити власної історії, культури, національної самобутності. Так легше перетворити на рабів. Саме тому репресували науковців, і в першу чергу істориків, музейників, діячів культури. Нам це треба пам’ятати!» – наголосив Сергій Бутко.

Символічно, що відкриття меморіальної дошки відбулося на другий день ІV Міжнародних Спаських наукових читань у Ніжині, які були присвячені 125-річчю від дня народження Євгенії Спаської та 50-річчю від часу заснування Ніжинського краєзнавчого музею.

Вчені Києва, Ніжина, Чернігова, Харкова, Батурина, Глухова та інших наукових центрів представили результати досліджень регіональної історії й етнології Північно-Дніпровського Лівобережжя, їх відображення у музейних колекціях, а також вивчення рухомих і нерухомих об’єктів історико-культурної спадщини цього регіону.

Так, серед вагомих практичних результатів наукових студій один із модераторів наукового форуму Геннадій Дудченко назвав доповідь «Із історії Ніжинської Поштової Контори (80-ті рокиXIX ст.)» Алли Доценко, заступника генерального директора Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній». Завдяки її науковим дослідженням у Ніжині тепер можна буде точно провести реконструкцію Поштової Контори.

Завершилися читання 23 вересня традиційно вже у Батурині.

Сергій Горобець