Яким має бути сучасний підручник з історії України, чи є місце архівам у шкільному курсі історії України? Ці та інші важливі практичні питання вивчення історії України у загальноосвітніх навчальних закладах обговорили в Українському інституті національної пам’яті під час зустрічі Голови Інституту Володимира В’ятровича, фахівців сектору методичної роботи Ганни Байкєніч та Олени Охрімчук із директором київської спеціалізованої школи № 155 Георгієм Костильовим і вчителем історії Маргаритою Гошко.

«Головна проблема в тому, що у підручниках історія нашої країни і досі подається за радянськими ідеологічними кліше, в яких Україна розглядається не як суб’єкт історії, а її об’єкт, – пояснив Георгій Костильов. – Тому наша мета – створити україноцентричну модель, де належне місце займуть питання про прагнення українців до волі як економічної, так і політичної – народні повстання та реальні герої, народне самоуправління; внутрішні конфлікти як проблеми зростання; економічний та політичний вплив України на світові процеси через чужинські колоніальні війни, утвердження української нації тощо».

За словами Володимира В’ятровича, співпраця з освітянами – це пріоритетний напрям роботи Інституту. Тому домовилися про спільний пілотний проект із впровадження моделі викладання історії на архівних документах, усній історії. Це має сприяти формуванню критичного мислення школярів, вміння оперувати історичними фактами, ідентифікувати ідеологічні міфи і трактувати їх тенденційність.