Офіційний веб-сайт УІНП
|
ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"
ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"
СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"
МУЗЕЙ МАЙДАНУ
УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"
|
У СУМАХ ПРОЙШОВ КРУГЛИЙ СТІЛ ДО ДНЯ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
15 лютого у Навчально-науковому інституті історії та філософії Сумського державного педагогічного університету в рамках круглого столу обговорили питання збереження пам’яті про Майдан.
За ініціативи директора Навчально-наукового інституту історії та філософії Сумського державного педагогічного університету Юлії Подрєз 15 лютого 2018 року на базі цього інституту відбувся круглий стіл, присвячений Дню Героїв Небесної Сотні. До участі у заході були запрошені учасники Революції Гідності, науковці, які займаються вивченням і збереженням пам’яті про ці події, студенти та викладачі інституту. Зі вступним словом виступила перший проректор Сумського державного педагогічного університету Любов Пшенична, яка нагадала про події чотирирічної давнини, про те, як важливо пам’ятати про загиблих, а також про роботу університету з підтримки та допомоги учасникам АТО. Директор інституту Юлія Подрєз розповіла про співпрацю з Українським інститутом національної пам’яті у реалізації проекту «Майдан: усна історія» щодо записів спогадів учасників та очевидців подій зими 2013-2014 років. Ці записи були здійснені нею самою та доцентом кафедри історії України Олександром Вовком.
 Юлія Подрєз
Спогадами про участь у протестних акціях, що проходили на столичному та сумському майданах, поділилися Володимир Шульга, Олександр Кукса, Андрій Крамченков та інші присутні на заході.
Олександр Кукса
Завідувач сектору обліку та збереження усних джерел УІНП, координатор проекту «Майдан: усна історія» Тетяна Ковтунович, розповідаючи про збереження пам’яті про Революцію Гідності через усноісторичні практики, сказала: «Записи спогадів про Майдан, як на мене, є найпотужнішим джерелом дослідження подій листопада 2013 р. – лютого 2014 р. В рамках проекту Українського інституту національної пам’яті «Майдан: усна історія» наразі вже записано понад 1200 спогадів, на базі яких формується архів усних свідчень. Це дасть можливість не лише науковцям, а й широкому колу користувачів ознайомитися з особистими історіями учасників та очевидців тих подій. Загалом основна наша мета – зберегти пам’ять про Майдан та вшанувати загиблих Героїв Небесної Сотні».
Тетяна Ковтунович
Головний спеціаліст сектору обліку та збереження усних джерел УІНП, координатор регіональних записів проекту «Майдан: усна історія» Тетяна Привалко представила доповідь про місця пам’яті регіональних майданів. Вона зазначила, що Революція Гідності, вшанування пам’яті про ті події та Героїв Небесної Сотні засвідчили зародження в українському суспільстві нової меморіальної традиції, яка йде знизу, є близькою і потрібною простим людям. Вирішальною у формуванні цієї традиції є роль родичів та друзів загиблих, небайдужих і громадсько активних людей.
 Тетяна Привалко Доктор філософських наук, професор кафедри філософії і соціальних наук Криворізького національного університету Тетяна Цимбал виступила з доповіддю «Пам’ять про Майдан: проблеми формування нової меморіальної політики». Вчена розповіла, як в усних історіях учасників Революції Гідності проявляється взаємодія індивідуальної та колективної пам’яті, з якими проблемами стикається українське суспільство післямайданного періоду зокрема щодо збереження пам’яті про події Майдану та АТО.
Тетяна Цимбал У круглому столі взяв участь кандидат історичних наук, доцент кафедри джерелознавства, історіографії та спеціальних історичних дисциплін Запорізького національного університету Сергій Білівненко. Науковець доповів про гендерні ролі учасників запорізького Майдану. Однією з особливостей протесту зими 2013-2014 років було виникнення Жіночої сотні Запоріжжя, активістки якої проводили акції на підтримку Майдану і згодом організували волонтерську допомогу бійцям, що протистояли російській агресії.  Сергій Білівненко Голова Громадської комісії з історії російсько-української війни Запорізького наукового товариства ім. Я. Новицького Михайло Павленко представив доповідь «Специфіка усноісторичного дослідження образу українського добровольця в умовах сучасної російсько-української війни», в якій проаналізував чинники, що впливали на трансформацію образу українського добровольця з позитивного на негативний, та роль ЗМІ у цьому.
Михайло Павленко
Довідково: Український інститут національної пам’яті у рамках проекту «Майдан: усна історія» співпрацює з науковцями, викладачами, які займаються усною історією. Завдяки цій співпраці у всіх регіонах України зібрано 415 інтерв’ю. На їх основі у 2017 р. видано першу частину збірника спогадів «Майдан від першої особи. Регіональний вимір». Друга частина збірника планується до випуску цього року.
|
|
