Як декомунізація зачепить Крим, які населени пункти перейменують і чим при цьому будуть керуватися розповів заступник начальника управління Інституту національної пам’яті, кримський історик Сергій Громенко в ефірі "Чорноморської телерадіокомпанії". 

Сергій Громенко розповів: "Україна не має регіона з довшою письмовою історією за Крим. У жодному іншому регіоні так тісно не стикалися повноцінні окремі цивілізації - з ХІІ по ХV століття на півострові співіснували три різних цивілізації: в горах князівство Феодоро було останнім уламком Візантійської середземноморської цивілізації, на узбережжі хазяйнували західні християни - генуезці й венеційці, а в степах розташувалося майбутнє кримське ханство. 

Частина кримських назв зберіглася із найдавніших часів. Коли ми говоримо про відновлення історичної справедливості, то маємо на увазі передусім радянські часи. Коли 1944-го депортували кримських татар, болгарів, грекі, то залишилося забагато як для радянської влади назв, пов’язаних з історією цих народів. Тому послідовно, великими списками їх замінили. 

Декомунізація і повернення історичних назв - це два паралельні процеси, які певною мірою перекривають одне інше. Закон про декомунізацію не предписує, як має називатися той чи інший населений пункт - він регулює тільки, як він не може називатися. Тож у виборі назви для свого міста або села ініціатива належить, у першу чергу, місцевій громаді.Там, де на місцях не провели слухання, рекомендувати назви Верховній Раді до затвердження буде Інститут національної пам’яті. Де це можливо - будемо пропонувати повернути історичну назву". 

Він наголосив: "У законі немає винятків для територій, що окуповані. Отже, для Крима буде за замовчанням вважатися, що місцева влада (якої легітимної немає) не провела громадянські слухання. Відтак, Верховна Рада прийматиме рішення, керуючись логікою та історичною доцільністю та спираючись на поради Інституту національної пам’яті".