|
Ухвала польського Сейму про Волинь – це не історичне рішення, а історичне непорозуміння
22 липня Сейм Польщі проголосував за резолюцію «Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА», якою кваліфікував польско-український воєнний конфлікт часів Другої світової війни як геноцид, вчинений українцями супроти поляків. В Українському інституті національної пам'яті прокоментували це рішення. Фото: TVN24
Рішення польського парламенту стало неприємним, але закономірним результатом небажання розібратися з важкою історією та зростання антиукраїнської істерії в Польщі, яку провокують політичні сили, зокрема представлені в парламенті. Воно не має нічого спільного із вшануванням пам'яті загиблих, а є лише інструменталізацією конфлікту минулого для здобуття політичних дивідендів сьогодні.
Так нинішню резолюцію Сейму оцінюють в Українському інституті національної пам'яті.
Голова інституту Володимир В'ятрович висловив жаль з приводу того, що цим рішенням Сейму не завершиться антиукраїнська хвиля, яка вже кілька місяців наростає у Польщі. На осінь там запланована прем'єра пропагандистського фільму «Волинь», який лише посилить однобоке уявлення про польсько-український конфлікт у минулій війні.
"Сумно, що польському політикуму забракло розумних і відважних (жодного проти і лише 10 утрималося під час голосування), здатних зупинити нікому не потрібні політичні суперечки довкола минулого, що відбуваються на тлі зростання воєнної загрози зі Сходу”, – сказав В'ятрович.
"Мені не соромно за українців у цій дискусії. І громадські, і політичні діячі працювали практично в унісон для того, щоб пам'ять про минулий конфлікт не стала джерелом нового. Запропонована вкотре українцями формула "пробачаємо і просимо вибачення" насправді є єдиним можливим форматом загоєння ран минулого. Але цього разу простягнута українцями рука зависла в повітрі", – зауважив голова Інституту національної пам’яті.
Ухвала Сейму значною мірою перекреслює дотеперішні напрацювання польсько-українського діалогу, але це не означає, що від цього він стає менш потрібним – переконана українська сторона.
Також голова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович сподівається, що попри зміни в польській політиці і завдяки зусиллям Інституту національної пам'яті, започаткований минулого року діалог істориків у форматі Українсько-польського форуму буде продовжено. "Цей діалог зможе не тільки допомогти зрозуміти минулий конфлікт, але й уникнути помилок наших предків, – говорить український історик. – Певен, що докладна праця істориків, в тому числі з нововідкритими в Україні архівними матеріалами, з кожним разом лише доводитиме абсурдність цього політичного рішення зокрема і писання історії в парламентах загалом".
Нагадаємо, що у 1942-1947 роках точилася Друга польсько-українська війна, яка розгорнулася в рамках Другої світової війни. Війна йшла за українські території, які до 1939 року входили до складу Польщі (Холмщину, Волинь, Галичину), на яких українці хотіли створити власну державу, а поляки бажали відновлення довоєнних кордонів. Проте питання кордонів вирішилося після Другої світової війни без участі українців і поляків, після чого комуністична влада Радянського Союзу та Польщі насильно змінила етнічну конфігурацію західноукраїнських та східнопольських територій. |