Цьогоріч на Форумі видавців історичний майданчик “Уроки історії” працюватиме на двох локаціях - готель Жорж (пл. Міцкевича, 1) та Національний музей-меморіал „Тюрма на Лонцького” (вул. С. Бандери, 1). Загалом майданчик вмістить півсотні подій за чотири дні! Ми вибрали для вас деякі з них і коротко розповіли, чому їх варто відвідати.

10 ВЕРЕСНЯ (ЧЕТВЕР)

Виставка вперше представляє український вимір Другої світової війни. Від 1 вересня 1939 р., коли українці у складі Війська Польського стали до бою з гітлерівськими агресорами, до останніх пострілів на Далекому Сході – у війні з Японією. У центрі уваги експозиції – передусім Україна й роль українців у світовій війні. І найголовніше: внесок українського народу в перемогу над нацизмом. На всіх фронтах: від Атлантики до Тихого океану.

Як виглядали вояки Київської Русі? А озброєні бояри Литовської доби? Чим відрізнявся одяг січовика і козака на службі Гетьманщини? А що подібного у однострої Українських Січових стрільців, вояків “Карпатської Січі” та УПА? Як продовжують військову традицію України однострої вояків АТО? Про все це та багато чого іншого зі сфери історії українських військових строїв ви зможете дізнатися на відкритті фотовиставки “Воїн крізь віки”.

18:00 Презентація проекту "Архів усної історії Майдану"

Учасники: координаторка проекту Тетяна Ковтунович, учасники Революції Гідності викладач Українського католицького університету, парох Майдану о. Михайло Димид, художник, іконописець Лев Скоп, ведуча Львівського Майдану Олька Лозинська

Локація: Національний музей-меморіал „Тюрма на Лонцького” (вул. С. Бандери, 1)

Зберегти спогади тих, хто творив Майдан

Майдан  - це тисячі історій і переживань. Єдиний інструмент у розпорядженні історика, який здатен усе це зафіксувати - “усна історія”.  На разі з усього різноманіття  істориками зафіксовано майже 600 історій і ця цифра зростає.   Поговоримо про те, як відбувається фіксація спогадів, яким чином з них постає цілісна картинка. Та й просто поділимося власними спогадами про той час. Нам є що згадати разом.

Друга світова залишила по собі не тільки біль втрат і незворотні зміни у політичній сфері. Вона залишила по собі масу окремих пам’ятей - починаючи від спогадів окремих її свідків та учасників і закінчуючи образом війни у свідомості цілих суспільств. Далеко не всі вони мирно уживаються між собою. Частина продовжує свою війну і зараз, 70 років по закінченню війни. Про суть, смисли і перипетії воєн пам’яті розкаже Голова Інституту національної пам’яті та автор популярних історичних книжок.

11 ВЕРЕСНЯ (П’ЯТНИЦЯ)

14:00 Презентація книги Миколи Посівнича "Степан Бандера"  

Учасники: історики Микола Посівнич, Олександр Зайцев, Андрій Козицький

Локація: Національний музей-меморіал „Тюрма на Лонцького” (вул. С. Бандери, 1)

Історія людини, якої боялися тоталітарні імперії

Все, що ви хотіли знати про Степана Бандеру, та не знали, де спитати. Тепер маєте можливість прочитати книгу-біографію Провідника ОУН і знайти відповіді на всі свої запитання. А також запитати безпосередньо у її автора - історика Миколи Посівнича та фахівців з теми - Олександра Зайцева та Андрія Козицького.  

“У війни не жіноче обличчя”. Але жінки на війні були присутні завжди - у тому числі і на фронтах Другої світової, і в підпіллі УПА, і зараз серед бійців АТО чимало жінок.  Як почуває себе жінка на війні? Як адаптовується у незвичній атмосфері? Які її ролі у воєнній реальності? Зрештою, як виглядає особиста сфера жінки на війні? Що змінилося за століття у всіх цих напрямках? Про це - у розмові трьох жінок: історкині,  інструкторки з тактичної медицини та парамедика-добровольця.

Тоталітарний режим уже в минулому, але його сліди досі поруч. У тому числі й зримі - у архітектурі, плануванні, назвах вулиць. Чи мають ці речі вплив на наше мислення, спосіб сприйняття світу? Яким чином вони впливають? Як ми можемо з ними співіснувати? Художник Ростислав Лужецький має цікавий обґрунтований погляд на ці питання.

Комунізм полюбляв вплутувати у свої злочини максимальну кількість людей. Таким чином тисячі і мільйони стали якщо не учасниками, то бодай мовчазними свідками злочину. Відтак для нас залишилося чимало моральних дилем: де закінчується злочин? Де починається примус? Чи вправі ми виносити вироки, часто - посмертно? Як оцінювати дії людей, яким довелося жити в комунізмі? Про це  - Мирослав Маринович, дисидент, політв’язень, мислитель у сфері осмислення радянської спадщини.

12 ВЕРЕСНЯ (СУБОТА)

12:00 Майстер-клас «Як дізнатись історію своєї родини?»

Учасники: Ігор Розкладай, юрист Інституту Медіа Права, Ігор Кулик - директор Архіву СБУ

Локація: Національний музей-меморіал „Тюрма на Лонцького” (вул. С. Бандери, 1)

Все, що треба знати про те, як розшукати сліди власних родичів.

Серед Ваших родичів були репресовані, ув’язнені, депортовані? Ви досі нічого не знаєте про їхню долю? Що робити, куди йти і кого питати - вам розкаже на власному прикладі Ігор Розкладай. Щоб отримати архівні дані, одного разу він змушений був написати закон.

Герої теж люди. У них є рідні, дружини і діти. Як виглядало родинне життя Романа Шухевича? Що про нього запамятали його діти? Про все це - у розмові сина Романа Шухевича, Юрія та історика, автора біографії Генерала, Олесі Ісаюк.

16:00  "Як козаки з міфами боролися?". Топ-10 історичних міфів від координатора проекту LIKБЕЗ Кирила Галушка (учасники: Кирило Галушко), локація: Готель Жорж, конференц-зал (пл. Міцкевича, 1)

Що насправді приховують історичні міфи?

Історик Кирило Галушко розповість про найпопулярніші історичні міфи, історію їхнього формування і правду, приховану за популярними стереотипами.  

17:00 Дискусія «(пів)Острів Крим: робота над помилками» (учасники: Тарас Березовець, Сергій Громенко, модерує Ольга Духніч), локація: Готель Жорж, конференц-зал (пл. Міцкевича, 1)

Крим: пошук відповідей на болісні запитання.

“Окупації Криму не відбулося б, якби…” Продовжень багато: недолуга гуманітарна політика, консервація “совкових” стандартів, безлад у економіці півострова, неналежний контроль за проросійськими групами… Що саме стало фатальним і як уникнути цього надалі-  у розмові Тараса Березовця і Сергія Громенка.

13 ВЕРЕСНЯ (НЕДІЛЯ)

В УПА воювали не тільки українці. Серед повстанців були кримські татари, німці, бельгійці, голландці, вірмени, узбеки, грузини… Як вони туди потрапили? Що спонукало їх залишитися в українському підпіллі? Як вони почували себе у новій для них ролі? І яку роль відіграли вони самі? Про це варто поговорити з автором книги про це непересічне явище  Олега Стецишина.