Йдеться про центральні архіви, державні архіви областей та архівні відділи райдержадміністрацій. Такі дані стали відомі за результатами першої ревізії у зазначених установах. Це лише частина всіх архівних справ такого типу. Решта наразі зберігається в галузевих архівах служб безпеки та зовнішньої розвідки, міністерств оборони та внутрішніх справ, пенітенціарної та прикордонної служб, Національної гвардії, а також в судах, органах прокуратури та юстиції. Це ще декілька мільйонів справ. Отримати доступ до них можна написавши відповідне звернення.

21 травня 2015 року набув чинності Закон України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», який відводив один рік для встановлення кількості архівних справ репресивних органів за 1917-1991 роки в державних органах, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, установах та організаціях, що перебувають у їх віданні або належать до сфери їх управління.

Більше двох мільйонів справ у більше трьох тисячах фондів

Стали відомі перші результати ревізії в центральних архівах, державних архівах областей та архівних відділах райдержадміністрацій. Загальна кількість фондів, де містяться виключно архівні справи репресивних органів за 1917-1991 роки, – 3 403. У цих фондах зберігається 2 030 024 таких справ.

Найбільша кількість фондів знаходиться в Державному архіві Сумської області – 573, а найбільша кількість справ – в Державному архіві Хмельницької області – 231 453.

«Результати ревізії показують масштаби порушення прав і свобод людей комуністичною тоталітарною системою в Україні. На тих територіях, де радянська влада панувала понад 70 років, маємо сотні тисяч знищених життів і зруйнованих родин. І все це зафіксовано в документах», – говорить начальник Управління інституційного забезпечення політики національної пам’яті Українського інституту національної пам’яті Ігор Кулик.

За його словами, ці два мільйони справ надалі зберігатимуться в цих же архівних установах.

Ще декілька мільйонів – в архівах силових відомств

Продовжується робота над узагальненням інформації про кількість справ в галузевих архівах СБУ, СЗРУ, МВСУ, МОУ, пенітенціарної та прикордонної служб, Національної гвардії, а також в судах, органах прокуратури і юстиції. Там зберігається ще декілька мільйонів справ репресивних органів. Документи з силових відомств будуть передані до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.

Ревізію проводили працівники центральних та державних архівів України.

Детальну інформацію про кількість фондів та архівних справ репресивних органів за 1917-1991 роки у кожній архівній установі, а також посилання на список архівних фондів, у яких встановлено фактичну наявність архівної інформації репресивних органів за 1917-1991 роки, можна переглянути у додатку в таблиці.

Нагадаємо, що у 2014 році відновлено вільний доступ до розсекречених у 2008-2010 роках документів колишньої радянської спецслужби — ЧК-НКВД-КҐБ, які зберігаються в Архіві СБУ. Сталий доступ до цих матеріалів повинен бути гарантований кожному на виконання Законів України та Рекомендації № R (2000) 13 Комітету міністрів Ради Європи країнам-членам стосовно європейської політики доступу до архівів, яка вважає можливість об'єктивно вивчати власну історію невід'ємною ознакою демократії.

21 травня 2015 р. набув чинності Закон України “Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", відповідно до якого запроваджується вільний доступ до архівів та передача їх з-під відомств силових органів до Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті (ГДА УІНП).

Такий крок допоможе глибше дізнатися про минуле й буде однією з гарантій неповернення тоталітарних практик у роботі правоохоронних органів та спеціальних служб незалежної України.

Після падіння комуністичного режиму Польща, Чехія, Болгарія, країни Балтії та Центрально-Східної Європи зробили доступними секретні документи каральних органів і таємної поліції та передали їх цивільним відомствам – аналогам Українського інституту національної пам’яті.