Про спадщину визначного американського історика та публіциста Джеймса Мейса, його передбачення та перестороги для сучасної України, зв’язки з Чернігівщиною йшлося під час зустрічі "Джеймс Мейс і концепція постгеноцидного суспільства", яка  проходила в Чернігові 21 лютого 2018 р. 

Співорганізаторами заходу виступили Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, Український інститут національної пам’яті, Сіверський інститут регіональних досліджень Фонд сприяння ініціативам газети "День" та "Слово “Просвіти”".

"Сьогодні ми зібралися для того, щоб подивитися в очі правді, яка називається постгеноцидним суспільством, – зауважила заступник голови облдержадміністрації Наталія Романова. – Нас оточують паралельні реальності. Є буденність та  трагедії, що розгортаються поруч. Хтось виходить на барикади, а хтось спокійно переживає всі ці трансформації. Ми маємо навчитись сприймати цю гірку правду. Треба починати з маленького, а саме з власної гідності,  відчинити двері в "кімнату страху", щоб зрозуміти, звідки береться постгеноцидне суспільство. Необхідно, щоб ми відкрились для широкого світу, де панує в першу чергу особистість, гідність та відчуття власної свободи".

"Наш сьогоднішній "круглий стіл" відбувається в міжнародний день рідної мови. Це ще один заклик подумати  про своє рідне, припинити плакати та жити далі. Завдяки колосальній роботі Джеймса Мейса вдалося поставити на порядок денний питання про визнання Голодомору геноцидом. Але для нього було важливо, щоб Україна вийшла зі стану постгеноцидного суспільства та розбудовувалася як держава гідна людини", – наголосив радник голови обласної ради, доктор історичних наук Дмитро Никоненко.

"Тема Голодомору – страшне поле бою. Щоб вийти на нього,треба мати неабияку сміливість. Але той, хто вийшов, вже ніколи його не залишить", – підкреслила письменниця та громадський діяч Наталія Дзюбенко-Мейс. Вона відзначила останні роботи чернігівських істориків Тамари Демченко та Миколи Гороха та закликала берегти таких дослідників та їхню працю.

"Ці дослідження  – пряма дорога до людей та пам’ять, що передається наступним поколінням. Сьогоднішнє комерціалізоване суспільство схильне орієнтуватися на інші цінності. Тому поширення та популяризація інформації такого ґатунку є надзвичайно актуальним", - закликала вона. 

Своїми спогадами про Джеймса Мейса та думками про його підхід до вивчення Голодомору "з великої літери" поділилися  український канадський історик,  політолог Роман Сербин та доктор історичних наук, професор Юрій Шаповал. Голодомор в Україні – це не просто "морення голодом", а цілеспрямована політика, що мала далекосяжні трагічні наслідки. "Він розбив здатність українців до самоідентифікації, призвів до втрати почуття єдності. На жаль, радянська спадщина після здобуття Україною незалежності у 1991 р. не пішла в минуле, але важливо, що спадщина Джеймса Мейса в минуле не йде", – зазначив Юрій Шаповал.

Під час наступного показу телефільму "Джеймс Мейс. Траєкторія долі" присутні  на зустрічі викладачі, науковці, працівники органів державної влади та місцевого самоврядування, установ культури, представники громадськості, журналісти, студенти мали нагоду дізнатися більше про життя Джеймса Мейса, його наукову, громадську діяльність в США та Україні. Також під час зустрічі працювала виставка документів "Палає пам`яті свіча" підготовлена Державним архівом Чернігівської області.

Автор: Дмитро Казіміров