18 листопада в Національному музеї «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» співробітник Українського інституту національної пам’яті Олександр Штоквиш прочитав для київських школярів урок пам’яті «Опір українців вбивству голодом у 1932 –1933рр.». 

Діти змогли не лише дізнатися про ті часи, а й відчути смак голоду. Для цього співробітники меморіалу приготували страви, які їли тоді українці, щоб вижити – дикі яблука, жолуді, трави та ліпники. Без ентузіазму і з острахом відвідувачі беруть куштувати ліпеники.

Та це було не найгіршим у голодні часи – розповідають науковці. Українців винищували голодом та зводили з розуму.

Оксана Бачиш розповідає: "Люди були на межі повного психологічного зламу. Одне з підтверджень, що Голодомор – геноцидного характеру 1932-33 років є свідчення канібалізму. Тут декілька десятки звинувачувальних висновків. Це надзвичайно цінні матеріали, тому що матеріали часто не відкривалися і закривалися".

Школярам прочитали лекцію про причини Голодомору, колективізацію та супротив українства проти більшовиків. Лише у 1932-33 роках історики налічили 9 сотень повстань.

"18 листопада 32 року – це день коли по суті вже почався спланований, я підкреслюю, спланований Голодомор. Це виражалося в прийнятті постанови Ради народних комісарів СРСР про запровадження так званого "режиму чорних дощок". Коли вже селяни не могли нічого дати державі, то держава, замість того щоб допомогти їм якось врятуватися від голодної смерті, вона їх заносила в своєрідні такі штрафники. А це означало що в них вилучалися всі, які тільки можливі продукти, які можна споживати", – каже історик Олександр Штоквиш.

Діти покидають цей урок пам’яті враженими. Багато хто і після цього не може повірити, що таке відбувалося менше століття тому.

Джерело: 5 канал