Зіньківський районний суд Полтавської області розглянув справу за адміністративним позовом до Опішнянського селищного голови Світлани Маммадової (Педченко) про визнання рішення органу місцевого самоврядування не чинним.

19 лютого 2016 року Опішнянський селищний голова прийняла розпорядження №3 «Про перейменування вулиць і провулків у смт Опішня та селах ради Зіньківського району Полтавської області». На підставі цього розпорядження новою назвою вулиці Заливчого в  Опішні є вулиця Явдохи та Гаврила Пошивайлів, а провулок Заливчого - вулиця Керамологічна.

Позивачі наполягали, що розпорядження Опішнянського селищного голови  від 19.02.2016 року «Про перейменування вулиць і провулків у смт Опішня та селах ради Зіньківського району Полтавської області» є незаконним, прийняте з порушенням вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» , Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності, які за ними закріплені, об'єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

На переконання позивачів, ці об'єкти топоніміки не підлягають до перейменування відповідно до Закону № 317-VIII. Жителі селища звернулися до Українського інституту національної пам'яті з проханням надати відповідну інформацію та рекомендацію щодо правомірності перейменування вулиці Заливчого у Опішні.

Згідно з роз’ясненням Інституту, Андрій Заливчий, на честь якого названа вулиця, брав активну участь у встановленні радянської влади (член лівого крила Української партії соціал- революціонерів, яке підтримувало «радянську форму» влади та співпрацю з більшовиками. У 1918 р. він був членом Всеукраїнського центрального військово-революційного комітету, утвореного ЦК КП(б)У, організатором червоноармійських та червонопартизанських загонів на Житомирщині, Харківщині, Полтавщині).

Керуючись ст.6,17-19,158-163  Кодексу адміністративного судочинства України,Законом України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»,Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", суд постановив відмовити в повному обсязі в задоволенні адміністративного позову.      

Повний текст постанови.