30 березня у Києві анонсували старт міжнародної гуманітарно-просвітницької програми «Голодомор 1932-1933 років: пам’ять в ім’я майбуття». Йдеться про реалізацію ряду проектів, спрямованих на збереження пам’яті про геноцид. Перший із них розпочинає роботу вже цього року й націлений на виявлення та впорядкування місць масових поховань, пам’ятників і пам’ятних знаків жертвам Голодомору.

Фрагмент фото Гліба Гаранича / Reuters

Програму ініціює та реалізовуватиме Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine) у співпраці з Українським інститутом національної пам’яті, Інститутом історії України НАНУ, Українським науково-освітнім консорціумом вивчення Голодомору (HREC) Канадського інституту українських студій Альбертського університету та за підтримки Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.

Завдяки зусиллям органів місцевої влади та громадських активістів в Україні встановлено понад сім тисяч пам’ятників і пам’ятних знаків жертвам Голодомору. А під час слідчої справи Служба безпеки виявила понад 850 масових поховань загиблих від штучного голоду. Таку інформацію на прес-конференції щодо початку роботи програми озвучила директор HREC in Ukraine Людмила Гриневич. Разом із тим, за словами пані Людмили, велика кількість поховань залишається невпорядкованою або ж взагалі невідомою дослідникам; деякі з них виглядають як звалища.

Перший проект програми «Місця масових поховань, пам’ятники і пам’ятні знаки жертвам Голодомору 1932-1933» покликаний змінити ситуацію. Як розповіли координатори проекту Леся Онишко та Віталій Огієнко, він буде втілюватися у кілька етапів. До кінця 2017 року планують створити максимально повний реєстр, що міститиме інформацію про місця масових поховань, їхній стан, хто ними опікується, а також про пам’ятні знаки біля цих місць, якщо такі встановлені, та окремі місця пам’яті жертв Голодомору. Згодом дані в реєстрі будуть доповнені відомостями й документами про Голодомор і вшанування його жертв у тому населеному пункті, де розташоване конкретне місце пам’яті.

«Усе це спершу допоможе нам оцінити ситуацію, – зазначив Віталій Огієнко. – Ми не хочемо нічого пропустити, а тому підхід до роботи мусить бути системним».

Наступним етапом проекту, який планують реалізувати у 2018-му, буде створення 3D-мапи, яка надаватиме повну інформацію про місця масових поховань і пам’ятні знаки жертвам Голодомору. Завершальним етапом стане створення інтерактивного майданчика, який міститиме також аудіо та відеосвідчення.

«Цей проект не лише науковий, – говорить Віталій Огієнко. – Він також соціальний. Його мета – залучити багатьох людей до цієї роботи й таким чином зробити пам’ять про Голодомор частиною історичної пам’яті кожної регіональної спільноти в Україні».

Представник Всеукраїнської Ради Церков архієпископ Євстратій (Зоря) закликав усіх, кому відомі місця масових поховань жертв Голодомору, ділитися інформацією з організаторами проекту. Зокрема, він звернувся до релігійних громад усіх представлених в Україні церков із закликом долучитися до цієї ініціативи. «Це наш моральний обов’язок – вшанувати людську гідність і пам’ять», – сказав архієпископ.

Заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак звернувся до українців із проханням, традиційно впорядковуючи могили своїх рідних перед Великоднем, не забути також і про могили – індивідуальні чи братські – жертв Голодомору або інших репресій, які нікому впорядкувати.

Стежити за оновленням інформації про програму зі збереження пам’яті про Голодомор наразі можна на сторінці HREC in Ukraine у соціальній мережі Facebook: https://www.facebook.com/hrec.ukraine/.