22 січня з нагоди Дня Соборності України в Залі засідань Вченої ради відбулася Урочиста наукова Академія «Акт Злуки УНР і ЗУНР – втілення ідеї соборності й національної консолідації України: досвід та уроки. До 100-річчя Акту Злуки».

Подія такої історичної ваги, як Акт Злуки, потребує фахової оцінки і переосмислення в контексті реалій сьогодення, вивчення уроків минулого, звільнення від ідеологічних міфів радянської історіографії. Саме тому Київський національний університет імені Тараса Шевченка приурочив до дня Соборності Урочисту наукову Академію.

Участь у засіданні взяли провідні історики, громадські діячі, студенти. Відкрив урочисте засідання проректор з наукової роботи Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктор Мартинюк, який передав вітання від ректора КНУ Леоніда Губерського. З вітальним словом та своїми оцінками тих подій виступили також директор Інституту історії України НАН України Валерій Смолій, директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олег Рафальський та ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда.

Учасники Урочистої Академії

Виступи відомих істориків були цікавими, особливо для молоді. Доктор історичних наук, професор, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Ігор Соляр розповів про поширення ідеї соборності в українській суспільній думці ХХ століття та спротив радянським історичним міфам. Доктор історичних наук, заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ярослав Калакура зупинився на людинознавчому осмисленні соборності України. А доктор історичних наук, професор декан факультету історії, політології та міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Микола Кугутяк озвучив ідею видати енциклопедію «Західно-Українська Народна Республіка 1918 – 1923» і закликав істориків долучатися до роботи над виданням.

Володимир В'ятрович та Ярослав Калакура

Голова Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Володимир В’ятрович у своїй доповіді про значення Соборності для формування політики національної пам’яті зупинився на історичних паралелях і актуальності нинішньої боротьби з агресором, який за сто років не змінився, за територіальну цілісність держави. «Відзначення Дня Соборності з 2014 року набуло особливо актуального звучання. Після початку російської агресії, окупації частини українських теренів — це не лише привід згадати прагнення наших предків жити в єдиній державі. Ці відзначення мобілізують українців на продовження боротьби за відновлення територіальної цілісності нашої держави. Адже нинішня війна з Росією — це війна за соборність України. «Доки хоч на однім клапті української території пануватиме чужинець, доти… усі покоління українців йтимуть на війну», - писав Микола Міхновський у 1900 році. Досвід Української революції 1917—1921 років показує, що незалежність і соборність є нероздільними. Спроби зберегти щось одне приреченні на провал. Тож гарантією розвитку України як незалежної держави може бути лише відновлення її цілісності в кордонах 1991 року.  До того часу триватиме боротьба, яку почали наші предки сто років тому — за Українську самостійну соборну державу», - зазначив В’ятрович.

Український інститут національної пам’яті став одним із співорганізаторів Урочистої Академії. Також до організації заходу долучилися Міністерство освіти і науки України, Національна академія наук України, Інститут історії України НАН України, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, , Інститут народознавства НАН України та Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника.

Усі учасники заходу тримали в подарунок календар «Військова еліта української революції 1917 – 1921 років».