Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

В УЖГОРОДСЬКІЙ ОБЛАСНІЙ БІБЛІОТЕЦІ ПРОЙШЛА ПРЕЗЕНТАЦІЯ КНИГИ ПРО МАЙДАН

 

21 грудня в Ужгороді відбулася презентація збірника спогадів «Майдан від першої особи. Регіональний вимір», випуск 3, частина 1 – Автономна Республіка Крим – Луганська область.

 

 

 

Збірник підготовлено у рамках проекту Українського інституту національної пам’яті «Майдан: усна історія». Проект виник навесні 2014 року і його метою є збір усних свідчень очевидців та учасників Революції Гідності.

 

Співорганізаторами презентації в Ужгороді виступили Закарпатська обласна універсальна наукова бібліотека імені Ф. Потушняка, Український інститут національної пам’яті та кафедра історії України Ужгородського національного університету.

 

На презентації були присутні учасники Майдану, науковці, які брали участь у записі усних свідчень та підготовці збірника, відвідувачі та працівники бібліотеки, викладачі Ужгородського національного університету.

 

Відкрила захід директор бібліотеки Олена Анатоліївна Канюка, яка відзначила необхідність поширення серед бібліотечних закладів книг, присвячених недавнім подіям історії України, зокрема й Майдану.

 

Спогади мешканців Ужгорода для проекту «Майдан: усна історія» записували завідувач кафедри історії України Ужгородського національного університету Роман Офіцинський та аспірант цього університету Богдан Михальчук.

 

Роман Офіцинський, виступаючи на презентації збірника, розповів, з якими труднощами довелося зіткнутися при записі спогадів. Хоча ці записи були проведені у 2015 році, але вже тоді, за словами науковця, відчувалося велике розчарування наслідками Майдану і тому складно було переконати учасників протесту у необхідності зафіксувати їхні спогади. Тим не менше із записаних інтерв’ю був укладений розділ про події Революції Гідності у Закарпатській області і, завдяки включенню до нього джерел документального характеру та укладенню хронологічної довідки, виклад розділу, на думку професора Офіцинського, виглядає збалансовано.

 

Роман Офіцинський

 

Своїми спогадами про пережите під час листопада 2013 – лютого 2014 рр. поділився учасник Майдану та російсько-української війни, голова обласного осередку Всеукраїнського союзу ветеранів АТО Владислав Каменца, інтерв’ю якого увійшло до розділу по Закарпатській області. Оповідач порівняв свою участь у подіях Помаранчевої революції та Революції Гідності. Оскільки у 2004 році він працював в СБУ, то був по інший від протестувальників бік барикад, а вже під час останнього Майдану активно підтримав протест і в Києві, і в Ужгороді. За висловом Владислава, революційна атмосфера в Ужгороді взимку 2013-2014 рр. була такого собі європейського стилю, з поміркованим рівнем протистояння. Проте це не завадило колишнім колегам Владислава викликати його на допит з приводу його участі у протестах.

 

Владислав Каменца

 
Доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігор Тодоров, який до війни на Сході мешкав у Донецьку, розповідаючи про перебіг протестних акцій у своєму місті, пригадав, як проходили лекції вуличного університету донецького Євромайдану, до яких він сам був причетний.
 

Ігор Тодоров

 
Наталія Радченко доцент кафедри історії України Ужгородського національного університету, яка раніше працювала в Луганському національного університеті імені Тараса Шевченка, поділилася спогадами про те, якою була атмосфера в місті і в навчальному закладі під час Майдану. За словами викладачки, заявляти про солідарність із протестувальниками у тих умовах було ризиковано.
 
 

Наталія Радченко

 
 
Прихильно про презентовану книжку висловилися директор ужгородського видавництва «Ґражда» Іван Ребрик і кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри напівпровідників Ужгородського університету Володимир Кришеник. А професор кафедри історії України, доктор історичних наук Сергій Федака висловив зацікавленість цим виданням як чудовим засобом вивчення історії для майбутніх поколінь.
 

Сторінки розділу по Закарпатській області

 

Координатор регіональних записів проекту «Майдан: усна історія» та відповідальний редактор випуску Тетяна Привалко розповіла, як проходила робота над збірником, познайомила присутніх із структурою книги, зауваживши, що її слід сприймати насамперед як комплекс усноісторичних джерел для вивчення подій Революції Гідності. І важливо, за словами Тетяни, що ці джерела почали формуватися відразу по завершенні Майдану, доки на них суттєво не позначилися суспільні стереотипи. Загалом, починаючи з квітня 2015 року, в регіонах записано 415 спогадів учасників та очевидців подій. Вони увійдуть до архіву усної історії та стануть у нагоді дослідникам і всім, хто цікавиться темою Майдану.

 

Тетяна Привалко та Роман Офіцинський

 

Тетяна Привалко також відзначила, що ініціативи зі збереження пам’яті про Майдан, які реалізуються музеями, архівами, бібліотеками, навчальними закладами та всіма небайдужими громадянами, мають велике значення для історії. Це убезпечує від приватизації окремими силами пам’яті про Революцію та дозволить у подальшому дати об’єктивну оцінку тим подіям.

 

Частина експозиції Ужгородського обласного краєзнавчого музею, присвячена Майдану та АТО

 

Фото: Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Ф. Потушняка.