Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ НЕБЕСНОЇ СОТНІ САШКА КАПІНОСА

 

10 березня о 14:00 у Музеї Івана Гончара відбудеться ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ ГЕРОЯ НЕБЕСНОЇ СОТНІ САШКА КАПІНОСА “Раз добром нагріте серце вік не прохолоне”.

 

Сашко Капінос – громадський діяч, один з найактивніших учасників Мовного майдану 2012 року та Революції Гідності. Цьогорічний день його народження буде продовженням того, чим жив, надихався та надихав Олександр. Його ідейним наставником в активній громадській діяльності був Тарас Шевченко, тож 10 березня прозвучать вірші великого пророка у виконанні дітей. У 27 років Сашко почав опановувати гру на бандурі, планував власноруч виготовити цей інструмент і кобзарювати по селах, отож ми почуємо спів кобзарів. На своїй малій батьківщині Сашко вчив молодь народним танцям, тому вечір пам’яті матиме танцювальну частину. Молодий патріот мріяв викладати в школі історію України, й перед початком вечора відбудуться цікаві заняття з історії для дітей. Майбутній Герой України започаткував щорічні уроки з писанкарства в рідному селі та в селах довкола нього напередодні Великодня, тож перед початком заходу діти зможуть повчитися цьому мистецтву – й не тільки йому.

 

Олександр Капінос, псевдо “Кремінь”, Герой Небесної Сотні. Член 35-ї штурмової сотні "Волинська січ” Cамооборони Майдану. Закінчив Львівський лісотехнічний університет із відзнакою. Сприяв як землероб розвитку фермерства, відроджував рідне село Дунаїв на Тернопільщині. Переймався екологічною ситуацією краю. Організувавши для протидії місцевих жителів, домігся скасування будівництва заводу з виробництва грибного міцелію, який зруйнував би екологію Кременецьких гір. Майже щороку в травні разом із друзями їздив до Канева на Тарасову гору в річницю перепоховання Кобзаря. У рідному Кременецькому районі завдяки Сашкові постав пам’ятник полеглим у боротьбі за свободу України. Із тих книжок, на яких виховувався, він обрав для напису на ньому такі слова: “Коли я впаду, мою кров вип'є рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце…” Увечері 18 лютого 29-річний сміливець отримав поранення в голову поблизу Будинку профспілок і вранці помер.


Заходьте на сторінку події в мережі Facebook і читайте програму на сайті. ВХІД ВІЛЬНИЙ.

 

Ініціатори: Олена Котляр, Юрій Шевчук, Валерій Гладунець, Тарас Компаніченко.

 

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності, Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”.