Верховна Рада ухвалила чотири закони, які стосуються засудження комуністичного режиму, відкриття архівів радянських спецслужб та визнання УПА й інших організацій борцями за незалежність України. У парламенті ці закони назвали "декомунізаційним пакетом".

 

Після набуття чинності законів мають знести пам'ятники комуністичним діячам, перейменувати міста та вулиці, відкрити архіви усіх каральних органів СРСР та заборонити радянську символіку.

 

В Опозиційному блоці, який не голосував за ці рішення, назвали прийняті закони сумнівними і попередили, що це може призвести до "розколу українського суспільства".

 

 

У законі про правовий статус борців за незалежність України серед інших організацій вказані ОУН та УПА. Автором закону є син командира УПА Романа Шухевича - Юрій Шухевич.

 

Закон надає спеціальний статус усім військовим та підпільним українським організаціям ХХ століття, які боролись за незалежність країни.

 

В законі вказали перелік організацій, які визнаються такими, що боролись за незалежність України, і серед них є Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія.

 

Україна надає соціальні гарантії та пільги усім учасникам боротьби за незалежність у ХХ столітті. Щоправда, які саме пільги їм надаються, у законі не прописано.

 

Попередня спроба визнання УПА борцями за незалежність України 14 жовтня 2014 року закінчилась бійкою біля Верховної Ради.

 

Верховна Рада ухвалила закон "Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років".

 

Серед іншого, цей документ запроваджує нове свято - День пам'яті та примирення, який відзначатимуть 8 травня. При цьому 9 травня залишається Днем перемоги й надалі буде офіційним вихідним днем.

 

В офіційний документообіг запускають виключно термін Друга світова війна, а термін Велика вітчизняна більше не вживатиметься.

 

Держава бере на себе охорону, упорядкування та збереження пам’ятників та пам’ятних знаків із вшанування учасників та жертв війни. Кабінет міністрів зобов’язати створити та вести єдиний національний реєстр пам’яток Другої світової війни.

 

Також депутати скасували використання радянської символіки під час пам'ятних заходів, які стосуються Другої світової війни. У 2011 році Верховна Рада окремим законом визнала прапор СРСР символом перемоги у Великій вітчизняній війні. Ця норма більше не діятиме.

 

Одним з ініціаторів "декомунізаційного пакету" є голова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

 

 

Парламент ухвалив закон "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Цей документ відкриває усі документи силових структур СРСР та УРСР.

 

Також закон зобов'язує відкрити усі архіви, які мали репресивні, силові та правоохоронні органи часів СРСР.

 

Кожен громадянин отримує право вільно потрапляти до архіву, надаючи тільки свій паспорт та заяву про бажання ознайомитися із документом.

 

Держава бере на себе зобов'язання оцифрувати усі матеріали, які містяться в архівах силових структур часів СРСР.

 

Для адміністрування, розсекречення та надання доступу до архівів на базі Інституту національної пам'яті створюють спеціальний Галузевий державний архів.

 

 

Окремим законом Рада засудила комуністичний та нацистський тоталітарні режими і заборонила їхню символіку. Визнається, що обидва режими проводили політику державного терору.

 

У день укладення радянсько-німецького пакту "Молотова-Ріббентропа" 23 серпня встановлюється спеціальний день пам’яті жертв обох режимів.

 

За пропаганду символів режимів встановлюється однакове покарання у вигляді ув’язнення до п’яти років.

 

До символів комуністичного режиму зарахували герб, прапор та гімн СРСР, публічне виконання якого в Україні відтепер заборонене.

 

Протягом півроку від ухвалення закону всі назви міст, вулиць й інша топоніміка, пов’язана з комуністичним режимом та його ідеологами, мають бути перейменовані місцевими органами влади.

До таких ідеологів зарахували осіб, які обіймали керівні посади, починаючи з посад секретаря районного комітету партії і вище. Якщо місцева рада цього не зробить, то її голова зобов’язується зробити це своїм розпорядженням.

 

Це ж саме стосується і пам’ятників комуністичного і нацистського режимів, які мають бути демонтовані.

 

Перейменування може торкнутись тисяч назв вулиць і сотень районів та міст, зокрема, Кіровоградської області та Кіровограда, які названі на честь Сергія Кірова. А також Дніпропетровської області та Дніпропетровська, названих на честь Григорія Петровського.

 

Вартість цієї процедури не вказана, лише передбачено, що державна реєстрація документів з новими адресами має бути безкоштовною.

 

Закон ґрунтується на низці резолюцій ПАРЄ, які прирівнюють та засуджують комуністичний режим в СРСР та гітлерівській Німеччині.

 

Пропагандою комуністичного та націонал-соціалістичного режимів вважатиметься публічне заперечення "злочинного характеру комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років та нацистського режиму".

 

Пропагандою також вважатиметься виготовлення та поширення продукції, яка містить символіку комуністичного та нацистського режимів. Під заборону потрапляє і зображення поєднання серпа та молота.

 

Всі громадські та юридичні організації, які порушуватимуть закон, підлягатимуть зняттю з державної реєстрації. Це стосуватиметься і партій та засобів масової інформації.

 

Заборона не поширюватиметься "на використання символіки в експозиціях музеїв, тематичних виставках, наукових і навчальних посібниках, а також підручниках й матеріалах освітнього характеру".

 

 

У фракції "Блоку Петра Порошенка" проголосовані парламентом закони назвали це "рішенням надзвичайної державної ваги". За словами депутата Олега Мусія, український парламент позбувся "совєцької" минувшини - "каменюки, яка тягла історичну пам'ять на дно".

 

В "Батьківщині" назвали це відновленням історичної справедливості, додавши, що наступним кроком має стати поширення пільг на визнаних борців за незалежність. Хоча депутат від "Батьківщини" Іван Крулько заявив, що цей закон потрібно було ухвалювати ще у 1991 році.

 

Водночас Опозиційний блок звинуватив коаліцію у переписуванні історії.

 

"Влада героїзувала бійців ОУН і УПА, роль яких в історії викликає суперечливі оцінки мільйонів наших співгромадян… Не можна воювати з народними святами і нав'язувати людям, яких героїв їм шанувати", - йдеться у заяві блоку, розміщеній на його сайті.