У Києві в рамках проекту «Майдан: усна історія» відбувся методичний семінар з представниками регіональних робочих груп, які займаються записами спогадів про події Революції гідності. Учасники семінару поділилися досвідом та напрацюваннями зі збору спогадів про Майдан, обговорили методологічні питання організації та проведення записів у регіонах.

Проект «Майдан: усна історія» бере початок у березні 2014 року. З червня того ж року реалізовується у партнерстві з Фондом збереження історії Майдану. Упродовж 2015 року в регіонах України були створені робочі групи, до яких увійшли науковці, викладачі, журналісти, музейники громадські діячі та інші. На базі місцевих телерадіокомпаній або у приватний спосіб вони записують спогади про події зими 2013/2014 років.

У методичному семінарі взяли участь представники більшості регіональних робочих груп: Лариса Бондарук (Луцьк), Олена Іщенко (Дніпропетровськ), Тетяна Цимбал (Кривий Ріг), Олександр Максимов (Житомир), Сергій Білівненко (Запоріжжя), Василь Тимків (Івано-Франківськ), Галина Боднар (Львів), Олена Лукачук (Львів), Валентина Ілліна (Рівне), Юлія Подрєз (Суми), Петро Шимків (Тернопіль), Вікторія Науменко (Харків), Григорій Карякін (Хмельницький), Григорій Чуб (Черкаси), Ольга Скус (Умань), Ганна Скорейко (Чернівці), Євгенія Анцибор (Чернігів).

Координатор проекту Тетяна Ковтунович привітала учасників зібрання та подякувала за співпрацю зі збору спогадів про події зими 2013/2014 років. «Ця співпраця, – за словами Тетяни, – є важливою для того, щоб зафіксувати суб’єктивний досвід пережитого під час таких складних і переломних подій в історії нашої країни. Спогади про Революцію гідності треба записувати для того, щоб пам’ятати про пережите і передати наступним поколінням якомога більше джерел для осмислення тих подій. Саме для цього й реалізується проект “Майдан: усна історія”».

Учасники семінару обговорили теоретичні та методичні питання організації та проведення записів спогадів про Майдан. Під час загальної дискусії з’ясували, яким має бути коло опитуваних, як краще долучити до проекту тих людей, які не підтримували Майдан. Найбільш складним для учасників семінару виявилася необхідність дотримуватися нейтральних формулювань при постановці питань та визначенні категорій оповідачів.

Координатор регіональних записів проекту «Майдан: усна історія» Тетяна Привалко сказала: «Ми намагаємося пропонувати нашим колегам у регіонах взаємовигідне партнерство. Інтерв’юери залишатимуть за собою право використовувати зроблені ними записи у власних дослідженнях, до Інституту будуть передаватися лише копії таких записів. Є перспектива зберігання ще однієї копії записів у Науково-дослідному центрі з вивчення Східної Європи Бременського університету, про що буде вирішено у подальших консультаціях між учасниками проекту. Текстове транскрибування записів буде забезпечуватися з боку Інституту».

Завідувач відділу тематичних програм ТВО філії НТКУ «Рівненська регіональна дирекція» Валентина Ілліна на прикладі телевізійних сюжетів продемонструвала, яке застосування можуть мати записи усних свідчень. Такі сюжети є цікавими для людей і в доступний спосіб розповідають про пережите під час Майдану. Пані Валентина розказала, що на Рівненському телебаченні вже упродовж 15 років записуються спогади про важливі історичні події, та на їх основі випускаються програми про свідків та учасників тих подій.

Учасники семінару напрацювали більш уніфіковану методику записів усних свідчень про Майдан, її деталізація провадитиметься у подальших консультаціях. Було вирішено розширити коло учасників проекту через співпрацю з Українською асоціацією усної історії.

Результатом реалізації проекту має стати архів усних свідчень про події Революції гідності. Також обговорювалися ідеї про те, як можуть оприлюднюватися записи, що зберігатимуться в архіві. Зокрема обговорювалась підготовка видання про події Майдану в регіонах, створення документального фільму тощо. 

Фото Олени Лукачук