18-20 травня у Києві перебувала делегація Інституту національної пам’яті Польщі, до складу якого входили Голова IPN д-р Лукаш Камінський, заступник Голови д-р Павєл Укєльський, член Ради IPN проф. Ґжеґож Мотика, директор Секретаріату Голови д-р Кшиштоф Персак, директор Освітнього бюро д-р Анджей Завістовський та директор Бюро доступу та архівації документів д-р Рафал Лєскєвіч.

 

Метою візиту була спільна з Українським інститутом національної пам’яті презентація української версії виставки «Знищення польських еліт. Акція АБ-Катинь», яка готувалася впродовж кількох останніх місяців. Її урочисте відкриття відбулося у Національному музеї історії України.  

 

У своїй промові на відкритті Голова IPN Лукаш Камінський звернув увагу на виняткове місце, яке у польській пам’яті відіграє Катинський злочин. Він також висловив переконання, що презентація української версії виставки є важливим кроком до взаємного зрозуміння історії між сусідніми націями, як серед поляків, так і серед українців.

 

Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович наголосив на подібності радянського та німецького тоталітарних режимів, доказом чого є зкорема представлені на виставці матеріали.  

 

 

Під час урочистості Ігор Кулик, директор Архіву Служби безпеки України, передав Голові Польського інституту національної пам’яті копії нововіднайдених архівних матеріалів, що стосуються Катинського злочину. Між іншим, був знайдений список імен офіцерів Старобільського табору військовополонених, а також документи, що розповідають про спроби знищення КҐБ  місць  масових поховань жертв Катинського злочину у П’ятихатках під Харковом.

 

 

По завершенню урочистості представники обох інституцій поклали вінки до пам’ятників польських та українських жертв комуністичних злочинів у Биківні. Окрім того польська делегація під час перебування у Києві відвідала Музей Голодомору та поклала квіти до Меморіалу жертв Голодомору та на Майдані Незалежності на місцях загибелі героїв Небесної сотні.  

 

Візит делегації Польського інституту національної пам’яті до Києва став нагодою для першої за багато років зустрічі керівництва польського та українського інститутів національної пам’яті. Це стало можливим завдяки відновленню контактів, яке відбулося після перемоги української Революції Гідності, започаткованої на Майдані.

 

 

Під час робочих розмов насамперед були обговорені питання польсько-українських стосунків часів Другої світової війни та у перші повоєнні роки.

 

Домовлено, що під егідою обох інститутів буде створений Польсько-український форум історичного діалогу. Метою його діяльності буде обговорення найбільш драматичного періоду спільного минулого поляків та українців у 1939-1947 роках.

 

До складу Форуму історичного діалогу увійдуть знані дослідники з різних наукових та академічних кіл. Вступом для діяльності Форуму буде семінар, на якому буде докладно  визначена сфера та формат його діяльності. Відзначена  також необхідність започаткувати спільну наукову ініціативу, яка б була спрямована на молодих дослідників цієї тематики.

 

 

Як дуже важливу відзначено необхідність пошуків невідомих  джерел та критичного опрацювання документів щодо польсько-українського конфлікту 1939-1947 років.

 

Під час переговорів польська сторона виcловила занепокоєння змістом одного із декомунізаційних законів, який був прийнятий Верховною Радою України.  Представники Українського інституту національної пам’яті пояснили, що законодавчі новації у жодний спосіб не обмежують наукових досліджень, зокрема критичного опрацювання матеріалів про Організацію українських націоналістів та Українську повстанської армії. Українська сторона підкреслила, що головним завданням цих законів було засудження комуністичного і нацистського тоталітарних режимів та посилення досліджень їх злочинів.

 

 

Під час зустрічі також були обговорені питання продовження архівної співпраці. Спільні видання джерел до історії України та Польщі здійснювалися Інститутом національної пам’яті Польщі та Архівом Служби безпеки України. На підставі нещодавно прийнятого закону, архіви комуністичних спецслужб будуть передані Українському інституту національної пам’яті, який продовжить започатковану співпрацю. 

 

Під час переговорів сторони задекларували готовність і надалі обмінюватися досвідом, пов’язаним із опрацюванням минулого та організації відкритого доступу до архівних матеріалів комуністичних спецслужб. 

 

Фото: УІНП, Тарас Подолян