Завершують виставку «Воїни. Історія українського війська» історії бійця добровольчого батальйону “Січ” Ірини Цвіли та  старшини роти 2-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади ЗС України В’ячеслава Кубрака.

«Воїни. Історія українського війська» - це 20 розповідей про історію військових формувань на теренах України від часів Русі до сьогодення. Експозиція дає змогу зазирнути в минуле та подивитися, якими були однострої та зброя українських воїнів у різні історичні епохи. Світлини супроводжує інформація про тип військових організацій, чисельність і озброєння військ, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви.

ВОЯК ДОБРОВОЛЬЧОГО БАТАЛЬЙОНУ, 2014-2016 РР.

ІРИНА ЦВІЛА, боєць добровольчого батальйону “Січ”

Перемога Революції Гідності наприкінці лютого 2014 року поклала край сподіванням керівництва Російської Федерації зберегти Україну у сфері свого геополітичного впливу за допомогою проросійської владної верхівки. Тому було зроблено ставку на повалення або послаблення позицій нової української влади через дестабілізацію ситуації у низці регіонів України. У Криму активізація проросійських сепаратистських сил посилювалася прямою воєнною інтервенцією сусідньої держави. Цей процес завершився окупацією та анексією Росією українського півострова. В інших регіонах України, за винятком Донецької та Луганської областей, спроби державного заколоту антиросійських сил були придушені.

У квітні 2014 року група озброєних диверсантів прибула з території РФ та встановила контроль над державними установами міста Слов’янськ Донецької області. Невдовзі бойовики захопили ще кілька населених пунктів на Сході України. У відповідь виконувач обов’язків Президента України Олександр Турчинов підписав указ про початок Антитерористичної операції на Сході України.

Збройні Сили України були значно послаблені через багаторічне недофінансування, відсутність позитивних реформ і виявилися нездатними до швидкого та ефективного захисту держави. Цю функцію на початковій стадії конфлікту взяли на себе добровольчі батальйони. Основу цих формувань склали учасники Революції Гідності та інші патріотично налаштовані громадяни, які відчували потребу негайної реакції на розв’язання керівництвом РФ гібридної війни проти України.

Добровольчі батальйони від початку не мали спільної відомчої належності та єдиної системи управління. Деякі з них формувалися як батальйони територіальної оборони (БТрО) Міністерства оборони, інші підпорядковувалися Міністерству внутрішніх військ як спеціальні батальйони міліції, або підрозділи Національної гвардії. Були також добровольчі формування, які не підпорядковувалися офіційним силовим відомствам, змінювали відомчу належність або розділялися на формування різної відомчої належності. На початку 2015 році більшість добровольчих формувань переформовано у мотопіхотні батальйони Збройних Сил України. У процесі свого розвитку, окремі добровольчі батальйони були переформовані у полки.

Всього протягом 2014-2015 років  створено понад 30 добровольчих батальйонів. Найбільш відомими з них стали «Донбас», «Азов», «Айдар», «Дніпро-1», Добровольчий український корпус «Правий сектор», «Крим». У складі добровольчих формувань на захист України встали також іноземці: чеченці, грузини, білоруси, росіяни тощо. Спочатку добровольчі батальйони були екіпіровані тільки легким стрілецьким озброєнням, не мали уніфікованої уніформи. Після багатьох місяців несення служби на передових лініях фронту у розпорядженні добровольчих батальйонів з'явилося важке озброєння та різноманітна техніка.

Добровольчі батальйони відіграли особливо важливу роль в перші місяці АТО. Великих втрат добровольці зазнали під Іловайськом у серпні 2014 року. Добровольчі формування брали участь в усіх операціях  активної фази бойових дій у першій половині 2014 року, в обороні Донецького аеропорту 2014-2015 років та в ході боїв під Дебальцевим взимку 2015 року.

ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ, 2014-2016 РР.

В’ЯЧЕСЛАВ КУБРАК, позивний “Пуля”, старшина роти 2-го батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади ЗС України

Збройні Сили України були створені на основі угруповання радянських військ, яке на момент проголошення незалежності дислокувалося на території України. 24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила рішення про поширення своєї юрисдикції на зазначені військові формування та про створення Міністерства оборони. 6 грудня того ж року було ухвалено закон «Про Збройні Сили». Згідно з постановою парламенту, щорічно 6 грудня відзначається як свято День Збройних Сил України.

До складу Збройних Сил належать Сухопутні війська, Повітряні сили, Військово-Морські сили, Сили спеціальних операцій та Високомобільні  десантні війська. Українська армія комплектується за рахунок призову на строкову та контрактну службу чоловіків у віці від 18 років. Після початку бойових дій на Сході України чисельність Збройних Сил збільшено і доведено до понад 200 тисяч військовослужбовців.

До 2014 року на території України не відбувалося військових дій. Бойова підготовка Збройних Сил вдосконалювалася під час навчань та через участь військовослужбовців у миротворчих операціях за межами України. Першим серйозним викликом для Збройних Сил стала військова окупація Криму Російською Федерацією. Через низку причин політичного характеру російська інтервенція у Криму не переросла у відкритий збройний конфлікт. Під час подій окупації загинуло двоє українських військовослужбовців. Більш істотними були втрати озброєння і військової техніки, дислокованої в Криму, а також корабельного складу Військово-Морських Сил. Велика кількість військовослужбовців зрадили присязі та перейшли на службу до  окупантів.

У зв’язку з початком Антитерористичної операції, було створено штаб АТО, до складу якого серед представників інших силових відомств, увійшли представники Збройних Сил України. Станом на квітень 2014 року на території Донецької та Луганської областей не дислокувалося бойових частин Збройних Сил. Найближчим боєздатним формуванням до зони АТО виявилися підрозділи 25-ї окремої Дніпропетровської повітрянодесантної бригади, вояки якої отримали наказ взяти під контроль Краматорський аеропорт. У подальшому бригади високомобільних десантних військ відіграли визначну роль у бойових діях на Сході України. Високу боєздатність українських військ забезпечували Механізовані і танкові війська, Ракетні війська та артилерія. Під час першого етапу активних бойових дій в АТО (весна-літо 2014 року) важливу роль відіграла авіація.

Початкова неготовність ЗСУ до війни на Сході була подолана протягом літа 2014 року. Участь у збройному протистоянні з Росією та підтримування нею терористів стали потужним чинником реформ в армії, боєздатність якої постійно зростає. Війна призвела до остаточної трансформації пострадянського війська на українській території в українське військо.