Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович розповідає про внесок УГКЦ у примноження культурних здобутків України, роль її лідерів митрополитів Андрея Шептицького та Йосифа Сліпого, а також про дослідження історії УГКЦ з допомогою архіву СБУ.

Яким є внесок УГКЦ в культуру України?

Я собі дозволю пожартувати, хоч і не дуже пасує жартувати з приводу церкви. Але якби в Українській  греко-католицькій церкві був целібат, напевно національно-культурного відродження початку ХХ ст. в Україні би не відбулося . Справа в тому, що справді величезну роль в цьому національно-культурному відродженні, особливо на Західній Україні, відіграли як священики греко-католицької церкви, так і їхні діти – покоління, яке стало першою творчою елітою України. Більше того, на початку ХХ ст. ці діти священників греко-католицької церкви стали учасниками національно-визвольного руху в 1920-х – 1950-х рр. Через це роль греко-католицької церкви як інструменту збереження національного духу в Західній Україні була надзвичайно великою.

Зараз, я думаю, цей вплив продовжується і поширюється вже за межі Західної України. Мені здається, що зараз греко-католицька церква виконує величезну не тільки християнську, але і національно-просвітницьку місію в Центрі та на Сході України. Я чимало їздив по Сходу та Півдню України і часто єдиними осередками чогось українського тут була власне греко-католицька церква. Надзвичайно важливим було те, що греко-католицька церква ще тоді, на початку ХХ ст., зрозуміла важливість поєднання церковного життя, морального життя з активним громадським життям. Відповідно це поєднання відіграло величезну роль тоді, на початку ХХ ст., і, я думаю, що воно відіграє і далі.

Якою є роль митрополита Андрея Шептицького та Йосифа Сліпого в історії України?

І митрополит Андрей Шептицький і Йосиф Сліпий – це ті люди, які зробили греко-католицьку церкву такою, якою зараз її знають і шанують усі українці. Вони, будучи, з одного боку, беззаперечними моральними і церковними, а з іншого – громадсько-політичними авторитети та лідери, стали справжніми будівничими тих містків між церквою і громадою. І надзвичайно важливо, що обидвоє достойно перейшли через дуже важке для них життя: були заслані, пережили часи як комуністичного, так і нацистського терору, разом з тим залишилися для українців прикладом незламності українського духу і зразком людини, яка є і християнином, і патріотом.

Що ми можемо дізнатися про історію УГКЦ з матеріалів архіву СБУ?

 Я думаю, що в архівах Служби безпеки України є найкраща колекція документів, які присвячені історії греко-католицької церкви в середині ХХ ст. Саме там містяться документи про репресованих священників греко-католицької церкви – сотні справ. Там же містяться документи про те, яким чином радянська влада намагалася ліквідувати греко-католицьку церкву – так званий договір 1946 року. Цей архів є надзвичайно цінним для дослідників історії церкви, і я втішений, що вже чимало з них встигли попрацювати з ним, зробити багато копій з цих документів. Свого часу деякі документи було передано до Українського католицького університету. Сподіваючись, що зараз ми знову повернулися до відкриття архівів, і ця робота продовжиться.