9 липня в редакції «Дня» учасники Літньої школи журналістики мали зустріч із відомим істориком, директором Українського інституту національної пам'яті Володимиром В'ятровичем. 

Наше спілкування якраз співпало з активним процесом в Україні, пов'язаним із забороною Комуністичної партії України. Міністерство юстиції вже передало документи до Окружного адміністративного суду Києва з приводу цієї справи.

«У новій Україні не повинно залишатись політичних сил, які ненавидять власний народ, підтримують окупантів та працюють на знищення своєї країни. Колись Нюрнберзький процес покінчив з фашизмом у Європі, сподіваюсь, що суд прийме справедливе рішення і покладе край в Україні такому небезпечному рудименту тоталітаризму, як Комуністична партія та комуністична ідеологія», - заявив голова Верховної Ради Олександр Турчинов. Нагадаємо, що саме нинішній спікер парламенту став ініціатором початку процесу заборони КПУ.

Перше ж запитання студентів до Володимира В'ятровича стосувалося саме цієї теми. «Це є якоюсь злою іронією, що саме в Україні, яка найбільше за всі країни світу постраждала від комунізму, на 23-тьому році незалежності продовжує існувати Комуністична партія. Відповідно, якщо ця заборона відбудеться, вона піде тільки на користь українському життю. Юридичних основ, безумовно, вистачає», - відповів історик.

«Взагалі, комуністи в Україні зникли 1933 року, - продовжує Володимир В'ятрович. - Разом із Скрипником, Хвильовим. Після цього українських комуністів не існувало. КПУ просто стала територіальним відділенням російської Компартії. Включно до 2014 року. І зараз вони продовжують політику, спрямовану на підтримку терористичних диверсійних дій на сході України. Вони є одною з політичних партій, які бояться сказати щось проти Росії, незважаючи на її відверту агресію. Ця партія має мало спільного з ідеологією комунізму. Вони продавались олігархам і завжди користувались своїми декількома десятками голосами в парламенті для отримання фінансових дивідендів».

Також молодь цікавилася у експерта про особливості роботи Українського національного інституту пам'яті, трактування постатей діячів Руху опору, перспективи розвитку суспільства в Україні після Майдану...

Про значення розмови із директором УІНП в контексті вивчення свого минулого розповіла Тетяна Столярова: «Зустріч з паном Володимиром дала зрозуміти, що рівень знання історії може зробити з тебе у будь-якій ситуації як переможця, так і переможеного. І про рівень нашої обізнаності говорить сьогоднішній стан в країні. Тому як закінчиться ця війна залежить насамперед від нашого бажання вчитися, аналізувати та розуміти».

Аналізуючи все сказане на зустрічі студенти говорили також про важливість тих історичних досліджень, які провадить Володимир В'ятрович, у формуванні національної пам'яті. «Найбільше вразило те, що пан Володимир, присвятивши своє життя вивченню історії, сповненої страждань, трагедій і жахіть, залишається в повному сенсі гуманістом і світлою людиною, проповідуючи ідеї свободи, братерства, неупередженого ставлення до різних націй, конфесій, уподобань. На мою думку, саме такі люди мають нести роль флагмана українського націоналізму, пропагувати цю течію як ідею, бо ж, на жаль, у сьогоднішньому вигляді націоналізм – занадто неоднозначне явище, аби зібрати навколо себе справжню суспільну підтримку», - резюмує Костянтин Янченко.

Марта Франчук познайомилась із експертом ще на Майдані, тому їй було легше позначити масштаб і роль, яку він відіграв у розвитку громадської думки: «Людина, яка безпосередньо причетна до подій Майдану поділилася із нами своїми подальшими поглядами на майбутнє країни, на проблеми вшанування героїв «небесної сотні», встановлення меморіального комплексу Майдану та про необхідність ліквідації КПУ, яка за його словами розшифровується, як «ні слова правди».

Про вивчення української історії, проблеми трактування подій минулого, користь і шкоду нинішніх політичних процесів для української держави читайте в найближчих номерах «Дня».

Джерело: «День» Катерина ГЛУЩЕНКО, Михайло ДРАПАК, Літня школа журналістики. Фото Руслана КАНЮКИ