19 вересня 1941 р. німці увійшли в Київ. 28 вересня з'явилися оголошення з вимогою всім євреям зібратися на вулицях Мельникова і Дегтярівській. Різні чутки ширилися серед населення, а найбільше про те, що всіх євреїв вивезуть на нове місце проживання. Родина Баташевих опинилася в Бабиному Яру. Те, що побачила Геня, глибоко вразило її. На землі лежало й плакало кимось загублене немовля. Нацист підійшов і прикладом розтрощив йому голівку... Геня знепритомніла. Коли оговталася, рідних поруч не було. Вона кинулася шукати, але натрапила в натовпі тільки на 14-річну дівчинку, що мешкала в тому ж дворі.

Її звали Марія Пальті. Обидві були біляві, і їм якось вдалося переконати охоронців, що вони не єврейки. Опинившись у своєму дворі, дівчата постукали до підвалу. Там мешкала сім'я Лущеєвих. У них була донька, 17-річна Оля, яка товаришувала з Гениною сестрою Лізою. Геня і Марія якийсь час переховувалися в цих добрих людей, але весь час думали, як бути далі. Бо якби схованку викрили, смерть загрожувала б не тільки їм, єврейкам, а й усій родині Лущеєвих.