Загальнолюдські цінності – гарант безпеки у світі

Звернення до світової громадськості ІІ Кримського форуму колишніх політвʼязнів комуністичних режимів, представників національно-визвольних рухів  та правозахисників 

(Україна, м. Львів, 11 листопада 2016 року)

19 травня 2012 року в м. Симферополі Кримський форум політичних вʼязнів комуністичних режимів та правозахисників сформулював три важливі висновки:

• «Порушення прав кримськотатарського народу стали можливими лише тому, що комунізм досі не засуджений за злочини проти людства нарівні з нацизмом.
• Майбутньому Росії загрожує її минуле.
• Успіх української демократії – це ключ до цивілізаційного перетворення всього посткомуністичного простору. І навпаки, поразка української демократії – це пряма загроза відродження геополітичного утворення, яке становить небезпеку для життєвих інтересів усього світу».

Час тільки підтвердив справедливість цих висновків і занурив усіх нас в огидні наслідки ігнорування їх.

Незасуджені злочини комунізму стали зернами нового чекістського режиму в Росії, який зруйнував цивілізаційні перспективи російського народу і розхитує увесь світовий лад. На совісті цього режиму – війна в Грузії, анексія Криму, війна на сході України, погрози на адресу країн Прибалтики, атомний шантаж усього світу, злочинні бомбардування мирних мешканців Сирії. Цей перелік злодіянь неминуче буде продовжено, якщо згаданий режим не зупинити.

Останнім часом силу підривних акцій та інформаційної війни відчули на собі також країни демократичного Заходу. Рівень їхньої наївної довірливості й нездатності розрізняти правду і брехню стає дедалі небезпечнішим. Як наслідок, прийняті ними рішення часто неефективні, а іноді й помилкові. Небажання політиків Заходу подивитись правді в очі, яке вони виправдовують небажанням втягнутися в нову холодну війну, тільки прискорює сповзання у кризу.

Виклик, кинутий путінським режимом усій світовій спільноті, дуже небезпечний. Рівень цієї небезпеки відчуваємо ми – люди, що пізнали цинізм, облудність і злочинність чекістського режиму на власній долі. Тому ми рішуче застерігаємо уряди й народи демократичних країн від нових ілюзорних спроб «умиротворення агресора». Шукати середнє арифметичне між добром і злом означає – потурати злу.

Ми не маємо готових рецептів для лікування нинішньої хвороби; знайти їх можна тільки обʼєднавши зусилля всіх людей доброї волі. Однак ми бачимо певні передумови для знаходження правильного виходу з цієї ситуації:

1. Ми висловлюємо щиру солідарність із кримськотатарським народом, змушеним переживати другу за останні 72 роки масову трагедію, і засуджуємо переслідування кримських татар з боку окупаційного режиму, зокрема заборону діяльності їхнього вищого представницького органу – Меджлісу кримськотатарського народу. Ненасильницький шлях, обраний керівництвом цього народу для боротьби за його права, не лише викликає захоплення, а й морально зобовʼязує інші народи виступити на його захист.
2. Деокупація Криму, відновлення територіальної цілісності України, захист прав і свобод людини, корінного кримськотатарського народу і всіх етнічних груп Криму – це тест для совісті всього світу. Будь-яка поступка агресорові, яка приносить позірний мир, буде обтяжена подальшими світовими катаклізмами.
3. Повернення Криму до складу України необхідне як акт відновлення справедливості, законності і світового ладу. Україна і вся світова спільнота повинні виробити «дорожну карту» для забезпечення права кримськотатарського народу на самовизначення на своїй історичній території у складі України.
4. Ми рішуче засуджуємо агресію Російської Федерації проти незалежної України. Висловлюємо щире співчуття сімʼям, що зазнали тяжких втрат у результаті окупації Криму і частини східної України.
5. Ми вимагаємо припинити викрадення і вбивства кримських татар в окупованому Криму, розслідувати обставини вчинених злочинів і притягти до відповідальності їхніх винуватців.
6. Ми наполягаємо на негайному звільненні всіх громадян України, яких незаконно утримують у тюрмах і слідчих ізоляторах на території Росії у тимчасово окупованому Криму і на контрольованій бойовиками частині територій Луганської та Донецької областей.
7. Ми закликаємо міжнародну спільноту вимагати від Російської Федерації припинити демографічну інтервенцію і спроби насильницьким чином змінити етнічну картину Криму.
8. Відновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах є необхідною передумовою для забезпечення миру і демократичних свобод на сході  країни та в Криму.
9. Воєнна агресія Російської Федерації вимагає мобілізації зусиль всього українського народу для захисту національного суверенітету. В цих умовах успіх демократичних перетворень в Україні – головний фактор перемоги над агресором.
10. Ми солідарні з усіма росіянами, які засуджують нелюдську політику російського керівництва, й готові разом з ними шукати моделі майбутнього співіснування наших держав. Наш осуд чинного режиму в Росії стосується російського народу тільки тією мірою, якою він підтримує злочинні дії свого керівництва.
11. Ненависть, насильство й облуда, на яких зростав путінський режим в Росії, здатні підірвати процес примирення і взаємної співпраці, завдяки якому зароджувалась нова Європа. Вже тепер національний егоїзм, недовіра й гординя, історичні порахунки стають азартною модою, що здатна отруїти весь корпус міжнародних відносин. Такий шлях визначить подальші поступкам щораз більшому популізму, але не дасть можливості вирішити проблеми сучасного світу.
12. Нікому не під силу змінити старий як світ закон: незасуджені й неспокутувані злочини стають зернами нових злочинств. Світ не зможе розвиватися далі, якщо злочинні дії комуністичних режимів і подальших їхніх чекістських реінкарнацій: ГУЛАГ і Голодомор, катування і страти, депортації та винищення народів, гібридні війни – не будуть засуджені як геноцид, злочини проти людства і військові злочини.
13. З усіх локальних чи світових криз вихід завжди один і той самий – повернення до тих цінностей, що лежать в основі людської цивілізації. Саме ці цінності споріднюють нас із динамічним сучасним світом. Віднайти мир і безпеку, зрікаючись цих цінностей, неможливо.

Колишні політичні в’язні комуністичних режимів, правозахисники та інші учасники ІІ Кримського Форуму:

1. Паруйр Айрікян (Вірменія)
2. Алім Алієв (Україна)
3. Вардан Арутюнян (Вірменія)
4. Геннадій Афанасьєв (Україна)
5. Ґульнара Бекірова (Україна)
6. Наталія Беліцер (Україна)
7. Йосиф Бєґун (Ізраїль)
8. Галина Болотова (Україна)
9. Тетяна Боннер-Янкелевич (США)
10. Валери Буйвал (Бєларусь)
11. Леонардас Вілкас (Литва)
12. Марія Гель (Україна)
13. Петр Глєбовіч (Хлєбовіч) (Польща)
14. Микола Горбаль (Україна)
15. Богдан Горинь (Україна)
16. Таріел Ґвініашвілі (Грузія)
17. Борис Ґудзяк (Франція)
18. Олесь Дяк (Україна)
19. Юрій Зайцев (Україна)
20. Роман Залескі (Польща)
21. Таїсія Зарецька (Україна)
22. Олесь Зарецький (Україна)
23. Євген Захаров (Україна)
24. Йосип Зісельс (Україна)
25. Леонардс Інкінс (Латвія)
26. Сінавер Кадиров (Україна)
27. Роман Калапач (Україна)
28. Стасіс Каушиніс (Литва)
29. Ірина Кізілова (Російська Федерація)
30. Іван Ковальов (США)
31. Сергій Ковальов (Російська Федерація)
32. Лідія Ковальчук (Україна)
33. Данута Куронь (Польща)
34. Ярослав Курскі (Польща)
35. Павло Літвінов (США)
36. Лариса Лохвицька (Україна)
37. Мирослав Левицький (Україна)
38. Люба Маринович (Україна)
39. Мирослав Маринович (Україна)
40. Микола Матусевич (Україна)
41. Леонід Мілявський (Україна)
42. Адам Міхнік (Польща)
43. Раїса Мороз (Канада)
44. Калью Мятік (Естонія)
45. Віктор Нійтсоо (Естонія)
46. Євген Обертас (Україна)
47. Герман Обухов (США)
48. Василь Овсієнко (Україна)
49. Тетяна Осіпова (Ковальова) (США)
50. Павло Отченашенко (Україна)
51. Віктор Пєстов (Російська Федерація)
52. Саулюс Печелюнас (Литва)
53. Олександр Подрабінек (Російська Федерація)
54. Зорян Попадюк (Україна)
55. Данута Пшивара (Польща)
56. Олекса Різників (Україна)
57. Ярослава Різникова (Україна)
58. Ганна Садовська (Україна)
59. Айше Сейтмуратова (США)
60. Олексій Смірнов-Костєрін (Російська Федерація)
61. 6Орися Сокульська (Україна)
62. Ґражина Станішевська (Польща)
63. Абмеджит Сулейманов (Україна)
64. Вольфґанґ Темплін (Німеччина)
65. Марія Трофимович (Україна)
66. Андрюс Тучкус (Литва)
67. Пьотр Тима (Польща)
68. Іван Фещук (Україна)
69. Євген Фіалко (Україна)
70. Ізабелла Хрусьлінська (Польща)
71. Інна Чернявська-Набока (Україна)
72. Рефат Чубаров (Україна)
73. Різа Шевкієв (Україна)
74. Олесь Шевченко (Україна)
75. Петрушка Шустрова (Чехія)
76. Олександра Шухевич (Україна)
77. Юрій Шухевич (Україна)
78. Ґаяна Юксель (Україна)

Общечеловеческие ценности – залог безопасности  в мире

Обращение к мировой общественности

ІІ Крымского форума

бывших политических узников коммунистических режимов, представителей национально-освободительных движений и правозащитников

(Украина, г. Львов, 11 ноября 2016 года)

19 мая 2012 года в Симферополе Крымский форум политических узников коммунистических режимов и правозащитников сформулировал три важных вывода:

• Нарушения прав крымскотатарского народа стали возможными лишь потому, что коммунизм еще не осужден за преступления против человечества наряду с нацизмом.
• Будущему России угрожает ее прошлое.
• Успех украинской демократии – это ключ к цивилизационному преобразованию всего посткоммунистического пространства. И наоборот, поражение украинской демократии – это прямая угроза возрождения геополитического образования, угрожающего жизненным интересам всего мира.

Время только подтвердило справедливость этих выводов и погрузило всех нас в омерзительные последствия их игнорирования.

Неосужденные преступления коммунизма стали зернами нового чекистского режима в России, который разрушил цивилизационные перспективы российского народа и поколебал весь мировой порядок. На совести указанного режима  – война в Грузии, аннексия Крыма, война на востоке Украины, угрозы в адрес стран Балтии, атомный шантаж всего мира, преступные бомбардировки мирных жителей в Сирии. Этот перечень злодеяний неминуемо будет продолжен, если режим не будет остановлен.

В последнее время силу подрывных акций и информационной войны ощутили на себе и страны демократического Запада. Уровень их наивной доверчивости и неспособности различать правду и ложь становится все опаснее. Следовательно, принимаемые ими решения часто неэффективны, а иногда и ошибочны. Нежелание политиков Запада  посмотреть правде в глаза, оправдываемое нежеланием втягиваться в новую холодную войну, только ускоряет сползание в кризис.

Вызов, брошенный путинским режимом всему мировому сообществу, чрезвычайно опасен. Уровень этой опасности чувствуем мы – люди, познавшие цинизм, лживость и преступность чекистского режима на собственной судьбе. Поэтому мы решительно предостерегаем правительства и народы демократических стран от новых иллюзорных попыток «умиротворения агрессора». Искать среднее арифметическое между добром и злом означает – потворствовать злу.

У нас нет готовых рецептов для излечения нынешней болезни, найти которые можно только объединив усилия всех людей доброй воли. Мы видим, однако, определенные предпосылки для нахождения правильного выхода из этой ситуации:

1. Мы выражаем искреннюю солидарность с крымскотатарским народом, вынужденным пережить вторую за последние 72 года, массовую трагедию, и осуждаем преследования крымских татар со стороны оккупационного режима, в частности запрет деятельности их высшего представительного органа – Меджлиса крымскотатарского народа. Ненасильственный путь, избранный руководством этого народа для борьбы за его права, не только вызывает восхищение, но и морально обязывает другие народы выступить в его защиту.
2. Деоккупация Крыма, восстановление территориальной целостности Украины, защита прав и свобод человека, коренного крымскотатарского народа и всех этнических групп Крыма – это тест для совести всего мира. Любая уступка агрессору, приносящая кажущийся мир, будет чревата дальнейшими мировыми катаклизмами.
3. Возврат Крыма в состав Украины необходим как акт восстановления справедливости, законности и мирового порядка. Украина и все мировое сообщество должны выработать «дорожную карту» для обеспечения права крымскотатарского народа на самоопределение на своей исторической территории в составе Украины.
4. Мы решительно осуждаем агрессию Российской Федерации против независимой Украины. Выражаем искренние соболезнования семьям, понесшим тяжелую утрату в результате оккупации Крыма и части восточной Украины.
5. Мы требуем прекратить похищения и убийства крымских татар в оккупированном Крыму, расследовать обстоятельства совершенных преступлений и привлечь виновных к ответственности.
6. Мы настаиваем на немедленном освобождении всех граждан Украины, незаконно удерживаемых в тюрьмах и следственных изоляторах на территории России, во временно оккупированном Крыму и на контроллируемой боевиками части территорий Луганской и Донецкой областей.
7. Мы призываем международное сообщество потребовать от Российской Федерации прекращения демографической интервенции и попыток насильственно изменить этническую картину Крыма.
8. Восстановление территориальной целостности Украины в международно признанных границах является необходимым условием для достижения мира и демократических свобод на востоке страны и в Крыму.
9. Военная агрессия Российской Федерации требует мобилизации усилий всего украинского народа для защиты национального суверенитета. В этих условиях успех демократических преобразований – ключевой фактор победы над агрессором.
10. Мы солидарны со всеми россиянами, не согласными с античеловеческой политикой российского руководства, и готовы вместе с ними искать модель будущего сосуществования наших государств. Наше осуждение нынешнего режима в России касается российского народа только в той степени, в какой он поддерживает преступные действия своего руководства.
11. Ненависть, насилие, обман, вскормившие путинский режим в России, способны подорвать процесс примирения и взаимного сотрудничества, благодаря которому зарождалась новая Европа. Уже сейчас национальный эгоизм, недоверие и гордыня, сведение исторических счетов становятся азартной модой, способной отравить весь корпус международных отношений. Следование по этому пути предопределит дальнейшие уступки всевозрастающему популизму и не позволит решать проблемы нынешнего мира.
12. Никому не под силу изменить старый как мир закон: неосужденные и неискупленные преступления становятся зернами новых злодеяний. Мир не сможет развиваться дальше, если преступные деяния коммунистических режимов и их последующие чекистские реинкарнации: ГУЛАГ и Голодомор, пытки и казни, депортации и истребление народов, гибридные войны – не будут осуждены как геноцид, преступления против человечества и военные преступления.
13. Из всех локальных и мировых кризисов выход всегда один – возврат к ценностям, лежащим в основе человеческой цивилизации. Именно эти ценности роднят нас с  динамичным современным миром. Обрести мир и безопасность, отрекаясь от этих ценностей, невозможно.

Бывшие политические узники коммунистических режимов, правозащитники и другие участники ІІ Крымского Форума:

1. Паруйр Айрикян (Армения)
2. Алим Алиев (Украина)
3. Вардан Арутюнян (Армения)
4. Геннадий Афанасьев (Украина)
5. Иосиф Бегун (Израиль)
6. Гульнара Бекирова (Украина)
7. Наталья Белицер (Украина)
8. Галина Болотова (Украина)
9. Татьяна Боннэр-Янкелевич (США)
10. Валеры Буйвал (Беларусь)
11. Леонардас Вилкас (Литва)
12. Тариэл Гвиниашвили (Грузия)
13. Мария Гель (Украина)
14. Петр Глебович (Хлебович) (Польша)
15. Микола Горбаль (Украина)
16. Богдан Горынь (Украина)
17. Борис Гудзяк (Франция)
18. Олесь Дяк (Украина)
19. Юрий Зайцев (Украина)
20. Роман Залески (Польша)
21. Таисия Зарецкая (Украина)
22. Олесь Зарецкий (Украина)
23. Евгений Захаров (Украина)
24. Иосиф Зисельс (Украина)
25. Леонардс Инкинс (Латвия)
26. Синавер Кадыров (Украина)
27. Роман Калапач (Украина)
28. Стасис Каушинис (Литва)
29. Ирина Кизилова (Российская Федерация)
30. Иван Ковалев (США)
31. Сергей Ковалев (Российская Федерация)
32. Лидия Ковальчук (Украина)
33. Данута Куронь (Польша)
34. Ярослав Курски (Польша)
35. Павел Литвинов (США)
36. Лариса Лохвицкая (Украина)
37. Мирослав Левицкий (Украина)
38. Люба Маринович (Украина)
39. Мирослав Маринович (Украина)
40. Микола Матусевич (Украина)
41. Леонид Милявский (Украина)
42. Адам Михник (Польша)
43. Раиса Мороз (Канада)
44. Калью Мятик (Эстония)
45. Виктор Нийтсоо (Эстония)
46. Евген Обертас (Украина)
47. Герман Обухов (США)
48. Василь Овсиенко (Украина)
49. Татьяна Осипова (Ковалева) (США)
50. Павло Отченашенко (Украина)
51. Виктор Пестов (США)
52. Саулюс Печелюнас (Литва)
53. Александр Подрабинек (Российская Федерация)
54. Зорян Попадюк (Украина)
55. Данута Пшывара (Польша)
56. Олекса Ризныкив (Украина)
57. Ярослава Ризныкова (Украина)
58. Анна Садовская (Украина)
59. Айше Сейтмуратова (США)
60. Алексей Смирнов-Костерин (Российская Федерация)
61. Арина Сокульская (Украина)
62. Гражина Станишевска (Польша)
63. Абмеджит Сулейманов (Украина)
64. Вольфганг Темплин (Германия)
65. Мария Трофимович (Украина)
66. Андрюс Тучкус (Литва)
67. Петр Тыма (Польша)
68. Иван Фещук (Украина)
69. Евгений Фиалко (Украина)
70. Изабелла Хруслиньска (Польша)
71. Инна Чернявская-Набока (Украина)
72. Рефат Чубаров (Украина)
73. Риза Шевкиев (Украина)
74. Олесь Шевченко (Украина)
75. Петрушка Шустрова (Чехия)
76. Александра Шухевич (Украина)
77. Юрий Шухевич (Украина)
78. Гаяна Юксель (Украина)