Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

 

Вона постала не на порожньому місці. Біля її витоків – «Руська правда», «Литовські статути», акти періоду Гетьманщини («Березневі статті» тощо) – конституційні акти, що ставили Україну в один ряд з іншими європейськими країнами. Особливе місце в цьому переліку займає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. У цьому документі задекларовано основні засади розбудови демократичної держави.

Мітингувальники перед Верховною Радою вимагають прийняття Конституції, 19 червня 1996 Фото: iportal.rada.gov.ua.

 

28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Основний закон держави  – Конституцію, яка стала реальною і дієвою основою розбудови незалежної демократичної держави як повноправної учасниці світового співтовариства. Ця подія стала важливим етапом на шляху конституційного процесу в Україні, який триває досі.

 

 

Червень 1941 року запам'ятався на Західній Україні не тільки нападом нацистської Німеччини, але й кривавими розправами, вчиненими нібито своєю ж державою в тилу. Йдеться про досі нечуване явище, навіть у практиці Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВД) СРСР - масові розстріли політичних в'язнів у тюрмах Західної України протягом кінця червня - початку липня 1941 року.

Перша сторінка розстрільного списку в'язниці № 3 у Золочеві. Чітко видно написи на документі - винесення вироку начальником слідчої частини УНКГБ по Львівській області Шумаковим та накладання санкції до виконання вироку прокурором Львівської області Харитоновим. Двоє осіб вирішили долю тисяч... Архів Центру досліджень визвольного руху (ЦДВР)

 

 

Чую, як навалюються трупи розстріляних в'язнів. Один накрив мою голову животом. Його кров потекла на моє обличчя. Непосильний тягар усе збільшується. Подумав: "Якщо куля не влучила, то трупи задушать..."

 

 

75 років тому, з початком наступу нацистів, радянська влада знищила у в’язницях на окупованій у 1939-му році території понад 20 000 людей.

Львів'яни розшукують своїх рідних у подвір'ї в'язниці на вул. Лонцького. Червень 1941 р.

 

 

Взаємні гучні звинувачення в гріхах минулої війни можуть завадити почути інше: наростання шуму гармат на східному кордоні України. Публікуємо колонку голови Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича, представлену на "Радіо Свобода".

 

 

 

21 червня в Українському кризовому медіа-центрі підсумували результати архітектурного конкурсу ідей “Бабин Яр – Дорогожицький некрополь”.

 

 

 

Вже наступного місяця повинні представити попередню концепцію музею тоталітаризму, який стане місцем розташування найцікавіших і найбільш значущих чи то з мистецької, чи з історичної точки зору пам'ятників комуністичної доби, що зникли з публічного простору у зв'язку з реформою декомунізації. Серед потенційних локацій для музею – Національний музей народної архітектури й побуту в Пирогові, парк "Партизанської слави", Київський ботанічний сад ім. О. Фоміна, парк "Нивки" чи "Експоцентр України". Про те, на що, насамперед, зважають розробники концепції, начальник відділу музейної справи Українського інституту національної пам'яті Анастасія Гайдукевич розповіла в ефірі Першого каналу Українського радіо, у програмі Сергія Бондарчука "Актуально".

 

Чому розсекречені архіви СБУ досі не передано Українському інститутові національної пам’яті, на що бракує коштів історикам і хто гальмує процес створення Музею Майдану, в інтерв’ю "Українському тижню" розповів директор цього інституту Володимир В’ятрович.

 

До 24 червня у будівлі українського парламенту експонується фотодокументальна виставка про одного з найвидатніших українських політиків. Це можливість для парламентарів звернутися до досвіду творення української держави у ХХ столітті