300 особистих речей, листів, малюнків прислали до Меморіального комплексу "Музей Великої вітчизняної війни" колишні в'язні концтабору Аушвіц-Біркенау. На виставку до 70-ї річниці визволення Аушвіца прийшли й ті, в кого на все життя залишився табірний номер на руці. З тими, хто вижив у "фабриці смерті", спілкувалася Ольга Скотникова, Перший Національний.

Анастасія Гулей - в’язень концтабору «Аушвіц». У 1943 році 17-річну дівчину забрали з дому – після того як вона вже двічі тікала з мобілізації до примусової праці. З Німеччини вона знову втекла – до Польщі. Де її все ж зловили, і відправили до концтабору. Коли на руці їй викололи номер – дівчина впевнилася: звідси дорога одна – до крематорію. Після того вона потрапила в «Бухенвальд», а згодом – в Берген-Бельзен, який у 1945 році визволили англійські війська.

Відкрилася виставка про український вимір Аушвіцу