Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

 

Населення Західної України не було байдужим до горя співвітчизників, що страждали від Голодомору по інший бік Збруча. Одним із найпотужніших голосів, що лунали на підтримку жертв геноциду, був голос Української Греко-Католицької Церкви та митрополита Андрея Шептицького (1865-1944).

 

Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» у жовтні 2015 року, більшість опитаних українців (80%) погоджуються з твердженням, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом Українського народу, натомість не погодились 12% опитаних. Не визначились – 8% опитаних.

20 листопада 2015 року у Варшаві відбувся польсько-український захід, організований Фундацією Осередку «Карта» та Посольством України в Республіці Польща. Під час нього презентували книгу «Вогонь Майдану. Щоденник революції. 21 листопада 2013 – 22 лютого 2014»

 

Вільям Генрі Чемберлин (1897 – 1969) – московський кореспондент американської газети The Christian Sciense Monitor (Бостон). У жовтні 1933-го подорожував Україною. Разом із дружиною (за походженням – українкою) він побував на Полтавщині, в околицях Білої Церкви, на Кубані.

 

 

Малкольм Маґґерідж (Malcolm Muggeridge, 1903-1990 рр.) – англійський журналіст, що одночасно із Ґаретом Джонсом, у березні 1933-го, оприлюднив у британській пресі інформацію про Голодомор в Україні. Автор трьох статей з описом голоду та роману «Зима у Москві», виданого 1934-го року.

 

Завершився перший етап декомунізації тоталітарних назв. Після 21 листопада 2015-го рішення про нові назви вулиць українських міст та сіл прийматимуть міські та сільські голови за участі громади. Рішення про нові назви населених пунктів упродовж трьох місяців ухвалить парламент.

 

«Нестор-літописець Голодомору», – називає селянина Нестора Білоуса (1889-1972 рр.) з села Леб’яжого Печенізького (нині Чугуївського) району Харківської області дослідниця Ніна Лапчинська. Маючи три класи церковно-парафіяльної школи, із 1911-го до 1934 року вів щоденник. Його виявлено в Галузевому архіві СБУ й опубліковано лише нещодавно.

Книжку спогадів про Майдан тепер можна завантажити в електронному вигляді за цим посиланням. “Майдан від першої особи. 45 історій Революції гідності» склали спогади учасників, записані в рамках проекту «Майдан: усна історія».

 

 

Вителька із Харківщини була засуджена до 10 років таборів за щоденники, в яких, зокрема, описала побачене під час Голодомору 1932-1933 років.

 

Книгу "Майдан від першої особи. 45 історій Революції Гідності" презентували напередодні другої річниці. Вечір відео і розмов, організований спільно з MediaHub, занурив учасників у спогади