Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

 

Основою формування українських державних символів стала історична традиція ще з часів Давньої Русі.

 

 

1992, 22 серпня – останній Президент УНР в екзилі Микола Плав’юк передав клейноди УНР і грамоти про правонаступництво першому Президентові України Леоніду Кравчуку.

 

 

16 серпня 2017 року у приміщенні УІНП відбулася робоча зустріч із представниками Посольства Італії в Україні щодо українсько-італійської співпраці у сфері увічнення пам’яті жертв воєн та політичних репресій.

 

 

1987, 16 серпня – у Києві дисиденти та колишні політв’язні провели Установчі збори й затвердили статут українського культурологічного клубу (УКК). Це була перша в радянській Україні громадська організація.

 

Серед тих, хто стояв біля витоків УКК були Євген Сверстюк, Олесь Шевченко, Сергій Набока, Леонід Мілявський, Микола Горбаль, Василь Овсієнко, Анатолій Лупиніс, Павло Скачок, Віталій Шевченко, Інна Чернявська, Леся Лохвицька, Ольга Гейко-Матусевич та інші.

 

 

1 серпня 2017 року Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду розглянула справу у питанні повернення старої назви вулиць Явдохи та Гаврила Пошивайлів і Керамологічної. Вивчивши матеріали справи суд відмовив позивачеві у задоволенні вимог.

 

10 міфів про УПА. Як було насправді? — спільний інформаційний проект Нового Времени, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху та Видавництва КСД, мета якого — спростовувати міфи, що існують у колективній пам’яті щодо діяльності Української повстанської армії.

 

Ані Степан Бандера, ані Роман Шухевич особисто, ані ОУН чи УПА як організації не були засуджені Міжнародним військовим трибуналом у Нюрнберзі.

13 серпня — річниця дня народження валлійського журналіста Гарета Джонса, який одним з перших почав розповідати світові правду про Голодомор в Україні

Інтерв'ю Сергія Рябенка, юриста Українського інституту національної пам’яті для Громадського радіо.

10 міфів про УПА. Як було насправді? — спільний інформаційний проект Нового Времени, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху та Видавництва КСД, мета якого — спростовувати міфи, що існують у колективній пам’яті щодо діяльності Української повстанської армії.

Українська самостійна соборна держава — такою була мета боротьби українських повстанців, закріплена також і програмними документами, однак про те, що її громадянами можуть бути лише етнічні українці, не йшлося.

Українські підпільники проводили активну інформаційну роботу, спрямовану на представників різних етнічних груп, з метою долучити їх до спільної антинацистської чи антирадянської боротьби, а в лавах УПА були, крім українців, і представники інших національностей.

10 міфів про УПА. Як було насправді? — спільний інформаційний проект Нового Времени, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху та Видавництва КСД, мета якого — спростовувати міфи, що існують у колективній пам’яті щодо діяльності Української повстанської армії.

УПА воювала проти Радянського Союзу так само, як і з Третім Райхом, але ворогом УПА була не Червона армія, а компартія, НКВД та інші елементи репресивної системи.

Влітку 1942 року в Києві відбувся футбольний матч між командами місцевих футболістів та вояків Вермахту. Німці, після розгромної поразки на полі, розстріляли своїх суперників.

 

Міф про розстріл німцями радянських спортсменів-переможців після гри став канонічною частиною радянської пропаганди після появи в 1957 році повісті Петра Северова та Наума Халемського «Останній поєдинок» та фільму «Третій тайм», який вийшов на екрани через п’ять років