|
Створили інтерактивну карту міст і сіл, які перейменують (дані оновлені)
Лише в Івано-Франківській області немає населених пунктів із радянськими назвами. Загалом в Україні чекають свого перейменування 3 % міст і сіл.
На основі даних моніторингу УІНП спеціалісти інформаційно-аналітичного центру “Info-Light” створили інтерактивну карту з 877 українських населених пунктів, які мають перейменувати до 21 листопада.
Карту можна подивитись також на сайті УІНП. Повний перелік населених пунктів тут.
Завдяки карті та її зручній навігації кожен може ознайомитись, яке конкретне село чи місто потребує зміни чи повернення історичної назви у певній області чи районі. На неї нанесли 28 міст, 48 містечок, 801 селищ і сіл. Дані будуть оновлюватися.
“Інтерактивна карта забезпечує масштабування, розміщення великих масивів даних з відповідними підписами за якісними характеристиками, постійне оновлення, функціональну надбудову та точну прив’язку населених пунктів відповідно до їхнього географічного розташування”, — пояснює Назарій Поліщук, голова інформаційно-аналітичного центру “Info-Light”.
Області на карті позначені різними кольорами, в залежності від густини населених пунктів, що треба перейменувати. Найбільше таких у Донецькій (10 міст, 11 містечок, 16 селищ, 62 сіл), Дніпропетровській (3 міста, 3 містечок, 7 селищ, 71 сіл) та Харківській областях (2 містечок, 25 селищ, 70 сіл), від 75 - 100 міст і сіл. Найменше - у Західній Україні, від 1 - 10.
Відповідно до закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в Україні також перейменують два обласні центри: Кіровоград і Дніпропетровськ.
Назва міста Кіровоград походить від псевдоніма секретаря Оргбюро ЦК ВКП(б) та члена Політбюро ЦК ВКП(б) Сергія Кірова (справжнє прізвище Костріков), який, до речі, ніколи не був у цьому місті. Дніпропетровськ названо на честь одного з вищих керівників Радянської України Григорія Петровського. Назви обох міст несуть у собі символіку комуністичного режиму і, згідно закону, мають бути змінені.
У відповідності з ст. 68 Конституції будь-який закон є обов’язковим для виконання на всій території України усіма громадянами, органами державної влади та місцевого самоврядування. Закон передбачає проведення громадського обговорення лише щодо того, якою має бути нова назва, а не щодо того, чи підлягає зміні назва населеного пункту, яка містить символіку радянського режиму.
До назв, які слід перейменовувати належать ті, у яких використані імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.
Також підлягають зміні найменувань, у яких використано назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік та похідні від них. Назви які пов’язані з діяльністю Комуністичної партії (включаючи партійні з’їзди), річницею Жовтневого перевороту, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України.
Рішення громади мають прийняти до Дня Свободи та Гідності 21 листопада 2015 року. Опісля впродовж 3 місяців Верховна Рада України прийме рішення про перейменування.
На сайті та сторінці у соцмережі УІНП розмістив роз’яснення щодо зміни назв та демонтажу пам’ятних знаків, а також карту міст та містечок, що будуть перейменовані.
21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим. Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.
Прес-служба
Українського інституту національної пам’яті
uinp.ua@gmail.com
тел.: +380 44 253-15-63, +38 066 177 69 47
|