До 70-ї річниці визволення нацистського концтабору в київському музеї Великої вітчизняної війни відкрили виставку, присвячену жертвам Аушвіца, які походили з України. Репортаж ВВС Україна.

 

Згідно з даними дослідників, через табір Аушвіц (поруч польського міста Освенцим) пройшли близько 1,3 мільйонів людей, з який 1,1 мільйона знищили. Більшість в’язнів та вбитих - євреї з різних країн Європи. Українські науковці вказують, що 110 тисяч в’язнів були вихідцями з України.

 

Відкрита у Києві виставка розповідає про усіх в’язнів Аушвіца з України, а також армійців, які визволяли табір й пізніше розповідали про ті трагічні події.

 

В’язні з України

 

До цифри в 110 тисяч в’язнів табору з України, згідно з даними Інституту національної пам’яті, зараховують 95 тисяч євреїв Закарпаття, які потрапили туди під кінець війни.

 

Інші - це військовополонені червоноармійці, члени націоналістичного підпілля ОУН та вивезена на роботи до Німеччини молодь.

 

У матеріалах виставки вказано, що у табір потрапили 15 тисяч військовополонених, проте скільки з них були українцями, встановити зараз дуже складно.

 

Одним із них був полонений червоноармієць Андрій Ющенко, батько колишнього президента України Віктора Ющенка.

 

На виставці показані документи спецслужб СРСР – розпорядження не повідомляти родичам загиблих полонених у таборах, де саме загинули їхні близькі.

 

З липня 1942 року до Аушвіца почали саджати представників українського націоналістичного підпілля. Через ув’язнення пройшли брати керівника ОУН Степан Бандера – Олександр та Василь. Там вони і загинули восени 1942 року.

 

 

Два брати Степана Бандери загинули в Аушвіці, а сам він вижив після ув'язнення у таборі Заксенгаузен.

 

Виставку відвідали кілька колишніх в’язнів цього найбільшого табору смерті.

 

Анастасія Василівна Гулей потрапила до табору в 1943 році, коли їй було 17. Пані Гулей вивезли до Німеччини на роботу. Там вона намагалася втекти від господарів, проте її спіймали та відправили до Аушвіца.

 

"Ось цей номер 61369 на руці був бичем мого життя у нас після війни", - пояснила пані Гулей ВВС Україна.

 

Через перебування у таборі та полоні в СРСР вона мала багато проблем, проте після визволення повернулася до мами.

 

"В січні 1945 року нас з Аушвіца перевели далі на захід, за Бюхенвальд, де нас визволили союзники у квітні", - розповіла Анастасія Гулей.

 

За її словами, у них в секторі більшість складали українці, поляки та білоруси. "Були також угорці, а також німки – їх садили за проституцію, ще були свідки Єгови, їх також Гітлер не любив", - згадує жінка.

 

 

Вона визнає, що вижила дивом, адже навколо були тисячі і тисячі трупів.

 

Окрему частину виставки присвятили дітям Аушвіца.

 

Коли радянські війська звільнили табір, там перебували сім тисяч в’язнів, у тому числі - 600 дітей.

В квітні 1945 року 283 дитини доправили до спеціального дитячого будинку №13 у Києві.

 

Українські визволителі

 

Концтабір Аушвіц визволили 27 січня 1945 року. Першими браму головного табору відкрили солдати 100-ї Львівської дивізії з батальйону полтавчанина єврейського походження Анатолія Шапіро. Ця, а також 322-а дивізія, які звільняли табір, належали до 1-го Українського фронту. Він був створений у 1943 році на базі Воронезького фронту. Хоча назва фронту досить умовна, науковці стверджують, що значну частину бійців складали саме українці.

 

"За підрахунками науковців, близько 40% особового складу підрозділів 1-го Українського фронту складали українці, адже підрозділі поповнювався мобілізованими в Україні", - розповів ВВС Україна директор Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

 

Коментуючи скандал зі спором Польщі та Росії щодо того, хто саме звільняв Аушвіц, пан В’ятрович порадив не шукати національність визволителів.

 

"Табір визволяли всі, у тому числі й українці. Визволення не треба ділити, але монополізувати цей факт, як і перемогу у війні, як останніми роками робить Росія, теж не можна", - вважає пан В’ятрович.

 

Посол Ізраїлю в Україні Еліав Бєлоцерковські, який завітав на відкриття виставки, також порадив не шукати національність визволителів.

 

"Аушвіц звільнили солдати Червоної армії й на цьому варто ставити крапку. Хто були ці солдати за національністю – це зараз не має значення", - заявив він ВВС Україна.

 

Матеріали виставки свідчать, що спецслужби УРСР ще в 1944 році інформували керівництво республіки про існування таборів смерті біля польського міста Освенцим.

 

Зокрема, представлені кілька доповідних розвідки на ім’я керівника УРСР Микити Хрущова за серпень 1944 року.

 

У них вказується точна кількість в’язнів у таборі Беркенау біля Аушвіца, методи вбивства та наявність радянських військових полонених.

 

 

Серед експонатів виставки є малюнки одного із визволителів Аушвіца, радянського солдата з Києва Зіновія Толкачова. Пан Толкачов на власні очі бачив визволені табори й створив кілька серій малюнків "Майданек", "Квіти Освенцима" та "Освенцим".

 

Щоправда, первинну серію малюнків про табір Аушвіц вилучили спецслужби, тож частину колекції довелось малювати заново.