Офіційний веб-сайт УІНП

ВЕБ-СТОРІНКА "85-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ"

ВЕБ-СТОРІНКА "УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917-1921"

СПЕЦПРОЕКТ "УКРАЇНСЬКА ДРУГА СВІТОВА"

МУЗЕЙ МАЙДАНУ

УРЯДОВА "ГАРЯЧА ЛІНІЯ"

Новини

 

9 серпня лідеру Норильського повстання в гулазі Євгенові Грицяку виповнився б 91 рік. Його не стало 14 травня 2017 року.
 
У пам’ять про Євгена Степановича публікуємо відео, де він розповідає про своє знайомство з йогою в таборах гулагу.
 

Н. Г. Охотін, А. Б. Рогинський склали хроніку подій "Великого терору", директор Харківської правозахисної групи Євген Захаров зробив переклад.

 

Події «Великого терору» тільки в невеликій своїй частині виходили на поверхню громадського життя: в радянській пресі з’являлася інформація лише про великі та – на місцевому рівні – про малі показові процеси, що супроводжувалися погромною пропагандою. Особистий досвід людини, яка потрапила в жорна репресій, також не міг розкрити загальної картини того, що відбувається. Тим самим масштаб, структура і механізми репресій залишалися прихованими як для більшості сучасників (за винятком, зрозуміло, «авторів» і головних виконавців терору), так і для декількох поколінь істориків.

Виставка Українського інституту національної пам’яті  «Люди Свободи» відкрилася у Генеральному консульстві України в Мюнхені. Про це повідомив Консул Генерального консульства України в Мюнхені Дмитро Шевченко.

 

До середини вересня експозиція демонструватиметься у залі консульського прийому громадян.

 

5 серпня у Києві вшанують жертв «Великого терору».

Вранці, о 9.00 розпочнеться поминальна літургія в Покровській церкві на Подолі (внизу Андріївського узвозу, метро Контрактова площа).

З 11.00 по 12-00 –  панахида та меморіальні заходи біля Хреста репресованим у 1930-х – 50-х рр. (біля будівлі колишнього Жовтневого Палацу, метро Майдан Незалежності).

10 міфів про УПА. Як було насправді? — спільний інформаційний проект Нового Времени, Українського інституту національної пам’яті, Центру досліджень визвольного руху та Видавництва КСД, мета якого — спростовувати міфи, що існують у колективній пам’яті щодо діяльності Української повстанської армії.

 

Степан Бандера ніколи не був головнокомандувачем УПА. Він очолював Організацію українських націоналістів (революційну) і Закордонні частини ОУН.

Українською повстанською армією командували Василь Івахів, Дмитро Клячківський, Роман Шухевич і Василь Кук.

 

У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського відбулася зустріч з дослідниками «Пам'ять про тоталітаризм: український та казахстанський досвід», під час якої науковці поділилися досвідом переосмислення сталінського терору.

 

Казахстанські дослідники презентували проект «Карлаг: пам’ять заради майбутнього» та нові видання, присвячені політичним репресіям в Казахстані.

 

27 років тому 24 липня 1990 року вперше після 70 років перерви над столицею України було піднято національний синьо-жовтий прапор.

В Українському інституті національної пам’яті були записані спогади колишнього виконуючого обов'язки голови Київради  про підняття синьо-жовтого прапора над столицею. Про те, як непросто приймалося це рішення Київською міською радою і за яких обставин, згадує Олександр Мосіюк.

 

Студентів українських вишів запрошують взяти участь у конкурсі наукових робіт про визвольний рух в Україні 1920—1950-х років.

 

Молодим науковцям пропонують дослідити повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920—1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА того періоду, а також повсякденне життя підпільників та повстанців.

 

21 липня 1907 року у Житомирі народився Олег Ольжич (справжнє ім’я Олег Олександрович Кандиба), український поет, археолог і політичний діяч.

 

14 фактів про Олега Ольжича

 

1. Син поета та письменника Олександра Олеся (Кандиби). Батько критикуватиме сина за надмірний радикалізм у житті та віршах, а Олег пізніше скаже, що батькові вірші "для гімназисток і телеграфісток".