O.M. Веселова (Київ)

      Жертвами голоду-геноциду в своїй більшості були українські селяни. Астенічних через голод мерців – висохлих селян-скелетів чи розпухлих від виснаги - скидали, як у селах, так і в містах, у величезні траншеї, колодязі, спеціально призначені місцевою владою трупарі збирали загиблих й звозили на цвинтарі чи пустирища, в яри та балки гарбами, підводами, безтарками, скидали у ями. Знесилені голодом люди ховали рідних на городах, у садках.