![]() |
|
Наші публікаціїУкраїнський інститут національної пам’яті підготував вичерпні відповіді на найбільш типові, а також спірні ситуації, з якими доводиться стикатися під час доступу до архівної інформації репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років.
Почув новину по радіо. Диктор буденним голосом сповістила: 20 років тому, 4 вересня, у присутності десятків тисяч людей над Верховною Радою було піднято національний синьо-жовтий прапор. Сухий історичний факт викликав хвилю спогадів і думок.
Незбагненно, як швидко летить час - здається, це було вчора.
Одним зі своєрідних «фірмових» знаків карально-репресивної політики Третього Рейху щодо цивільного населення окупованих територій Європи було свідоме знищення населених пунктів разом із мешканцями. Приводів, якщо говорити узагальнено, для таких акцій окупантів було два: помста та залякування населення за дії рухів опору та радянських партизан, а також як елемент тактики «випаленої землі» під час відступу військ Вермахту. Всесвітньо відомими стали такі злочини у Європі: чеська Лідице – 10 червня 1942 р. вбито у селищі і замордовано у концтаборі 320 осіб; білоруська Хатинь – 22 березня 1943 р. у селі знищено 149 осіб; французький Орадур-сюр-Глан – 10 червня 1944 р. знищено у селищі 642 особи. Проте світ практично не чув про українську Корюківку – 1–2, 9 березня 1943 р. вбито і спалено близько 7 тисяч осіб різного віку – від немовлят до немічних старих, селище повністю знищено. Більшої та жорстокішої каральної акції за всю Другу світову війну в Європі (1939–1945) не було.
Чую, як навалюються трупи розстріляних в'язнів. Один накрив мою голову животом. Його кров потекла на моє обличчя. Непосильний тягар усе збільшується. Подумав: "Якщо куля не влучила, то трупи задушать..."
90 років тому загинув головний отаман УНР Симон Петлюра
«Историческая кино-фильма «П.К.П.» (Пилсудский купил Петлюру). Роль бандита Тютюнника исполняет сам герой Тютюнник», - рекламувала фільм-агітку «П.К.П.» - «Пілсудський купив Петлюру» одна з радянських газет. Картину знімали на Одеській кінофабриці ВУФКУ – тобіж Всеукраїнського фотокіноуправління з літа 1925 року, а вже 28 вересня наступного в Києві відбулася офіційна прем’єра.
"Приїздив недавно якийсь адвокат-жид з Франції, щоб збирати матеріал на процес убийці Симона Петлюри, – записав у щоденнику 20 грудня 1926 року літературознавець академік Сергій Єфремов. – Матеріал, звичайно, мусить показати погромницьку діяльність замордованого. В Києві справили приїжджого до Інституту книгознавства: там, мовляв, усі газети – вибирайте. Він і повибирав.
|
![]() |