![]() |
|
Наші публікаціїАналітична довідка Голод 1932-1933 рр. в державній політиці пам’яті та суспільній свідомості
Попри радянську політику забування («примусової амнезії») будь-яких аспектів національної катастрофи українського народу, яким без перебільшення був Голодомор 1932-1933 рр., на побутовому рівні інформація про голод протягом цього часу поширювалася у формі комунікативної пам’яті.
Аналітична довідка Голод 1932-1933 років в сучасній українській історіографії: еволюція поглядів
Проблема голоду 1932-1933 рр. в сучасній українській історіографії досліджувалася й досліджується, головним чином, в руслі двох дискурсивних напрямків: так званого геноцидного й негеноцидного.
«Усяка насильницька смерть страшна: коли розстрілюють, вішають, душать… Це триває секунди, хвилини. А вбивство голодом розтягується на тижні, місяці. Смерть від голоду – це смерть без крові. Кров не ллється, кров поступово холоне. Умирали з голоду усі: чоловіки і жінки, старі і молоді. Вимирали родинами і цілими селами»
Масштабний за кількістю своїх жертв голод 1921-1923 рр. в Україні, окрім природних чинників та розвалу господарства після семи років виснажливих воєнних дій, мав і соціальні причини, зумовлені владною більшовицькою політикою «викачування» хліба з села, руйнування його традиційних основ. Селяни припинили сіяти більше хліба, бо його потрібно було здавати державі. Жорстока посуха у південних губерніях України призвела до перших голодувань, однак на Ліво- на Правобережній Україні селяни зібрали непоганий врожай.
Харківський національний університет – один із найстаріших університетів Східної Європи. Заснований у листопаді 1804 року з ініціативи видатного просвітителя В.Н.Каразіна, згідно із грамотою Олександра І.
Володимирський собор у Києві – визначна пам’ятка архітектури та монументального будівництва XIX ст. Ідею київського духовенства та мирян щодо необхідності зведення величного храму в ім’я хрестителя Русі, великого князя київського Володимира Святославича виклав у листі до імператора Миколи І митрополит Київський Філарет (Амфітеатров).
Острозька школа (академія) – перший вищий навчальний заклад на території Східної Європи, найстарша українська науково-освітня установа. Заснована у 1576 р. князем Костянтином-Василем Острозьким як слов'яно-греко-латинська академія. В основу її діяльності було покладено вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), що було традиційним для середньовічної Європи, а також вищих наук: богослов'я, філософії, медицини.
|
![]() |