Михайлівський Золотоверхий монастир – збудований у 1108-1113 рр. онуком Ярослава Мудрого київським князем Святополком Ізяславичем на базі Михайлівського Золотоверхого собору. Михайлівський Золотоверхий собор було збудовано з каміння і цегли-плінфи на вапняно-цем'яковому розчині технікою «мішаної кладки» з використанням голосників у пазухах склепінь. Стіни собору прикрашали мозаїки і фрески. Був одним з найбільших монастирів Стародавнього Києва.

Під час монгольської навали у 1240-х рр. монастир зазнав значних руйнувань: його було пошкоджено та знято позолочені бані. У 1496 р. монастир було відроджено й розбудовано. За радянської влади, у 1922 р. Михайлівський монастир було ліквідовано. Протягом  1934–1936 рр. Михайлівський Золотоверхий собор було зруйновано у зв'язку з проектом створення на цьому місці урядового центру, який так і не був збудований.

Частина фресок монастиря збереглася. У роки Другої світової війни деякі з них були вивезені до Німеччини, звідки вони потрапили до Ермітажу у Санкт-Петербурзі. В Софійському соборі зберігалися: «Євхаристія», «Стефан і Фаддей» - фрагменти постатей святих; фрески - сцени з «Благовіщення», постать святого Захарії та ін. Мозаїка «Дмитро Солунський» і верхня частина фрескової постаті Самуїла - в Третьяковській галереї і Російському музеї в Санкт-Петербурзі.

У кінці 1990-х рр. собор було відбудовано, при ньому діє монастир. Протягом 2001–2004 рр. фрески Михайлівського Золотоверхого собору, що зберігалися в Ермітажі, було передано Україні.

Влітку 1997 р. на Економічній брамі Михайлівського Золотоверхого монастиря відкрито меморіальну дошку з барельєфом М.О. Макаренка – українського археолога і мистецтвознавця. Він єдиний з українських вчених, хто відмовився підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря. У 1934 р. вченого було заарештовано і звинувачено у контрреволюційній діяльності. Розстріляний 4 січня  1938 р., реабілітований у 1989 р.

Одним з ініціаторів відбудови Михайлівського Золотоверхого монастиря був Олесь Гончар, меморіальну дошку якому було відкрито 17 травня 2011 р. на будівлі собору.

Національний банк України у грудні 1998 р. ввів у оббіг монети, присвячені відновленню Михайлівського Золотоверхого собору, з золота і нейзильберу,  номіналом 100 та 10 грн. відповідно.

Література

1.     Дегтярьов М. Г., Реутов А. В. Михайлівський Золотоверхий монастир – 2. вид., стереотип. – К.: Техніка, 1999. – 159 с.

2.     Історія Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря / [авт. тексту В. Клос]. – К.: Грані-Т, 2007. – 119 с.

3.     Клос В. Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир: погляд крізь віки = St.Michael's Golden-Domed monastery. Glace through he centuries. – К.: Київська правда, 2008. – 47 с.

4.     Орленко М.І. Михайлівський Золооверхий монастир: Метод. Засади і хронологія відтворення. – К.: Гопак, 2002. – 159 с.