(29.08 (09.09). 1769, м. Полтава – 29.10 (10.11). 1838, м. Полтава) – український письменник, драматург, поет, фундатор нової української літератури та української літературної мови, культурний та громадський діяч. Автор поеми «Енеїда» («Енеида. На малороссійскій языкъ перелиціованная И. Котляревскимъ» 1798 р.) – першого в українській літературі твору, написаного й видрукованого живою народною мовою, який започаткував якісно новий етап розвитку української літературної мови.

Помер і похований І. Котляревський у Полтаві. Перший надгробок споруджено 1839 р. (авторства П. Стебліна-Камінського).

Творцю «Енеїди» Т. Шевченко присвятив вірш «На вічну пам’ять Котляревському» (1838), якого порівняв зі співучим солов’єм та назвав «кобзарем» і «батьком». 1845 р., перебуваючи у Полтаві, Шевченко зробив замальовку будинку Котляревського.

Перші ідеї увічнення пам’яті І. Котляревського побудовою пам’ятника викристалізувалися у 1890-х рр., тоді ж розпочався й збір коштів громадськістю, до якого долучився часопис «Киевская старина». Особливо актуалізувалося питання встановлення пам’ятника І. Котляревському в ході широкого відзначення 100-річчя публікації поеми «Енеїда», одним із його ініціаторів був П. Мирний.

Святкування у 1898 р. 100-літнього ювілею появи «Енеїди» спричинило помітне піднесення громадсько-культурного життя на українських теренах Російської та Австро-Угорської імперій і, за словами сучасників, перетворилося у справжню українську національну маніфестацію.

На батьківщині І. Котляревського у Полтаві в рамках ювілейних урочистостей відбулася панахида та вечір пам’яті автора «Енеїди», на якому декламувався вірш Т. Шевченка «На вічну пам’ять Котляревському», а також виконувалися народні пісні. Заходи з вшанування пам’яті фундатора нової української літератури в містах України висвітлювалися в пресі, а також знайшли своє відображення на сторінках «Киевской старины». Зокрема, в 7-8 числі часопису  за 1898 р. окремий розділ присвячувався І. Котляревському.

У листопаді 1898 р. заходи з ушанування пам’яті автора «Енеїди» провело Київське літературно-артистичне товариство, на сцені якого вірш Л. Українки «На столітній ювілей української літератури», написаний з нагоди урочистостей, продекламував М. Старицький.   

Ініціатором та організатором відзначення ювілею на Західній Україні виступила «Просвіта», в рамках якого святкові ювілейні урочистості відбулися у Львові та інших містах. Українська громадськість та інтелігенція взяли активну участь у вшануванні пам’яті І. Котляревського. Окрім Л. Українки, з нагоди 100-ліття виходу в світ «Енеїди» І. Франко написав поему «Великі роковини». Високо оцінював вплив І. Котляревського та його поеми на розвиток українського життя також М. Грушевський, який до ювілейних заходів опублікував перший том своєї «Історії України-Руси». А в Бережанах з нагоди ювілею відбувся великий святковий концерт за участю оперної співачки С. Крушельницької.

1903 р. в Полтаві на Протопопівському бульварі було відкрито пам’ятник І. Котляревському (авторства Л. Позена і Я. Ширшова), збудованого коштом української громади. Святкові урочистості у Полтаві об’єднали українців підавстрійської та підросійської України і фактично стали соборним форумом української інтелігенції. На урочисте відкриття пам’ятника І. Котляревському прибули І. Франко, М. Грушевський, М. Міхновський, Л. Українка, О. Кобилянська, М. Коцюбинський, Д. Багалій, С. Єфремов, X. Алчевська, Б. Грінченко, О. Пчілка, В. Стефаник, П. Мирний, М. Аркас, М. Лисенко, М. Старицький, Г. Хоткевич та багато інших представників громадсько-політичної, наукової та культурної інтелігенції. Показово, що попри циркуляр міністра внутрішніх справ Російської імперії В. Плеве про заборону використання української мови на урочистостях, частина виступаючих, зокрема, М. Коцюбинський, виголосили свої промови українською.

В 1903-1905 рр. у Полтаві збудовано школу імені І. Котляревського.

1952 р. відкрито Полтавський літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського.

1969 р. до 200-літнього ювілею від дня народження І. Котляревського згідно рішення ЮНЕСКО проведено реконструкцію (за малюнком Т. Шевченка) садиби поета і 5 вересня 1969 р. відкрито державний заповідник «Музей-садиба І.П. Котляревського».

1973 р. пам’ятник у формі погруддя встановлено у Києві.

1990 р. засновано премію в галузі драматургії і театрального мистецтва імені І. Котляревського, а 2007 р. – Полтавську обласної премію імені І.П. Котляревського.

Іменем І.П. Котляревського названі: Харківський національний університет мистецтв, Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека, Полтавський театр української драми, бібліотеки в Києві та Сімферополі, Гадяцьке державне училище культури, кінотеатри у Полтаві та Львові, школа та ліцей у Полтаві, вулиці в містах та населених пунктах України, українська Бендерська гімназія № 3 (ПМР).

Про І. Котляревського знято фільм «Іван Котляревський» (1967). За мотивами поеми «Енеїда» створено мультфільми «Пригоди козака Енея» (1969) та «Енеїда» (1991). За п’єсами «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» зняті однойменні кінематографічні стрічки (1911, 1936, 1978).

Твори:

Котляревський І.П. Повне зібрання творів. – К.: Наукова думка, 1969. – 510 с.

Література:

Волинський П.К. Іван Котляревський: Життя і творчість. – 3-тє вид., доп. і перероб. – К.: Дніпро, 1969. – 270 с.

Іван Котляревський. Бібліографічний покажчик: 1798-1968 / М.О. Мороз (уклад.); Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка АН УРСР. – К.: Наукова думка, 1969. – 287 с.

Крот В. Громадське життя Полтавщини початку XX століття на шпальтах часопису «Киевская старина» / В. Крот // Наукові записки. – Збірник праць молодих вчених та аспірантів. – 2010. – Т. 21. – С. 249-261.

По поводу полтавских празднеств при открытию памятника И. Котляревскому // Киевская старина. – 1904. –  № 3. – С. 116-117.

Сюндюков І. Мов фенікс з попелу… До 100-ї річниці відкриття пам’ятника І.П. Котляревському в Полтаві / І. Сюндюков // День. – № 156. – 5 вересня 2003 р.

Хропко П.П. Іван Котляревський. Біографічний нарис. – К.: Дніпро, 1969. – 102 с.

Інтернет ресурси:

http://ipkotlyarevsky.narod.ru/

http://histpol.pl.ua/

http://www.poltava.pl.ua/

http://zosh12.com.ua/vidatni_pismenniki_poltavschini.html

http://gimnasium-3.narod.ru/