Львівський національний університет імені Івана Франка – один з перших вищих навчальних закладів Східної Європи, найстаріший університет і один з провідних та найпрестижніших вищих навчальних закладів в Україні. Заснований на базі єзуїтської колегії у Львові, якій польським королем Яном ІІ Казимиром 20 січня 1661 р. надано «гідність академії і титул університету» з правом викладання університетських дисциплін. Після входження Галичини до складу Австрійської імперії (1772), 1773 р. орден єзуїтів ліквідовано, а університет закрито. Відновив свою діяльність відповідно до урядового розпорядження 1784 р. як Йосифінський університет у Львові. Протягом 1805-1817 рр. у зв‘язку з імперською реформою освіти був реорганізований в ліцей, проте зберігалися університетські структура та обсяг викладання. У 1918 р. після розпаду Австро-Угорської імперії Галичина була окупована Польщею, а університет отримав ім‘я Яна Казимира та зазнав політики полонізації.

Після приєднання Західної України до СРСР, указом Президії Верховної Ради УРСР від 8 січня 1940 р. Львівському державному університету присвоєно ім‘я Івана Франка. Указом Президента України Л. Кучми від 11 жовтня 1999 р. університету надано статус національного.

У національній пам‘яті Львівський університет пов‘язаний з іменами багатьох відомих діячів, зокрема, яскравими представниками українського відродження XIX ст. М. Шашкевича та Я. Головацького. У 1870-х рр. на філософському факультеті Львівського університету навчався визначний український культурний та громадсько-політичний діяч, письменник і вчений І. Франко. Свого часу тут працював відомий український географ С. Рудницький. Кафедру загальної історії та історії країн Східної Європи протягом 1894-1914 рр. очолював видатний вчений М. Грушевський. З Львівським університетом пов‘язано ім‘я ще одного відомого вченого-історика І. Крип‘якевича, обраного у 1958 р. дійсним членом АН УРСР. Серед відомих випускників університету – імена письменника і громадсько-культурного діяча Б. Лепкого, провідника ОУН Є. Коновальця, академіка НАН України І. Юхновського, письменника Д. Павличка, історика Я. Грицака й Л. Зашкільняка та багатьох інших.