14 жовтня 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ № 806 "Про День захисника України". Відтепер це свято відзначатиметься цього дня щорічно. Згідно з Законом №2187 від 5 березня 2015 року про внесення зміни до ст. 73 Кодексу законів про працю України - цей день визначено святковим і неробочим. Указ Президента України "Про відзначення у 2015 році Дня захисника України" від 23.08.2015 року № 497 передбачає, що святкування 14 жовтня відбудуться на державному рівні, із залученням органів влади та місцевого самоврядування, медійної спільноти та громадськості.

День захисника України має значно ширший контекст, аніж привітання чинних військовослужбовців. Це й день пам'яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за свою землю і відстоював суверенітет України після здобуття нею незалежності. Сьогодні справа захисту української незалежності згуртувала і кадрових військових, і добровольців, і волонтерів, тому коло тих, кого ми вшановуємо як захисників України, включає і їх.

Довідка про історію свята

День захисника України призначено на церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці. В Русь-Україну це свято прийшло з Візантії після запровадження християнства. Князь Ярослав Мудрий над Золотими Воротами в Києві збудував надбрамний храм на честь Богоматері.

Українська традиція вшанування Покрови була продовжена в козацьку добу. На Запорозькій Січі це свято було одним з найголовніших. Цього дня відбувалися ради, де вибирали кошового та старшину, а січові церкви зводили передусім на честь Покрови Пресвятої Богородиці. У Гетьманщині виникає й цілком новий тип ікони - "Козацька Покрова". На ній під омофором Діви Марії іконописці розміщують українських ієрархів, гетьманів, старшину та значних козаків.

У XX ст. традицію пошанування Покрови як опікунки українського війська перейняла Українська повстанська армія. Саме день 14 жовтня 1942 року вважається символічною датою її постання.

У ХХІ ст. другий рік святкування цього свята припадає на другий рік формування справжньої української армії — оновлення Збройних Сил України, їх професіоналізації та розвитку в найскладніших умовах — воєнної агресії.

Офіційне гасло відзначень: Сила нескорених

Обґрунтвання

"Кожен селянин, ідучи на працю в поле, завжди має з собою рушницю на плечах і шаблю або тесак при боці", - пише 1594-го про українців австрієць Еріх Лясота, посланець імператора Священної Римської імперії, який місяць пробув на Запорозькій Січі.

Козацтво - приклад того, як українці, навіть немаючи своєї держави, виявилися спроможними створити своє військо, а потім перетворити його у державне формування. Козацька держава XVII-XVIII ст. офіційно так і називалася — Військо Запорозьке, її наступницею стала Гетьманщина, що проіснувала до другої половини XVIII ст.

На початку XX ст. — під час визвольної боротьби та національної революції 1917-1921 років українські військові формування постають знову. Попри опір частини тодішньої політичної еліти, яка вважала, що Україні достатньо народної міліції, українці-військові російської та австро-угорської армій самі взялися організовуватися в регулярні одиниці. І не лише військові виступили на захист Батьківщини - підступи до української столиці перед навалою більшовиків у січні 1918-го боронив, зокрема, і курінь студентів-добровольців із київських університетів.

Коли з вибухом Другої світової війни Україна опинилася в лещатах поміж двох тоталітаризмів - червоного й коричневого, народ знову взявся творити своє військо - Українську повстанську армію. Це була єдина військова сила у Другій світовій війні, яка стратегічною метою своєї боротьби визначала створення незалежної Української держави. Відповідно, боролася проти всіх сил, що намагалися цьому завадити. УПА будувалася за принципами регулярної армії і попри те, що не опералася на жодну зовнішню підтримку, зуміла розбудувати структуру, через лави якої пройшло понад 100 тис. осіб. За участь у повстанському русі чи його підтримку каральні органи СРСР репресували понад півмільйона українців — тих, хто забезпечували армію матеріальними ресурсами та інформацією. УПА стала ще одним яскравим прикладом вміння українців творити і утримувати власне військо навіть за відсутності власної держави

Російська агресія минулого року розпочалася в момент, коли після Революції гідності державні механізми не працювали в повній мірі. Створення нової української армії, здатної чинити опір, було б не можливим без масової участі в цьому процесі усіх українців - добровольців, які вступали у лави війська, волентерів, що забеспечували його матеріально.

Сьогодні Збройні Сили України реформують системи управління та матеріально-технічного забезпечення, здійснюють переозброєння, яке перетворюює їх в модерну армію. Важливим елементом модернізації є осучаснення воєнно-ідеологічної підготовки українських військовиків, що повинна опиратися не на радянські, а на автентичні військові традиції Українського народу.

Нинішній український воїн, який захищає українську державність у зоні АТО, — спадкоємець нескорених — тих, хто боронив кордони й безпеку своєї землі впродовж століть, часто в неймовірно складних умовах відсутності державності та атак значно сильніших ворогів, — дружинників княжих часів, козаків, січових стрільців, воїнів Української революції 1917-1921 років, повстанців Холодного яру та вояків УПА. Їх усіх — від давнини до сьогодення – і вшановуємо 14 жовтня, у День захисника України.

Ключові повідомлення до Дня захисника України:

1. У переломні моменти своєї історії українці здатні були творити своє військо, навіть не маючи держави.

2. Українці здобували перемоги там, де це здавалося неможливим, продовжували боротьбу у здавалося б безнайдійних умовах. Врешті сила нескорених поколінь увінчалася перемогою - відновленням незалежності після століть бездержавності. Сила нескорених нині дозволяє ефективно протистояти російській агресії, перемагати одну з найпотужніших армій світу.

2. Уявлення про українців як про народ «гречкосіїв», нездатний себе захисти, нав’язане російською/радянською пропагандою. Історія свідчить: Українці — народ-військо, здатний об’єднатися заради захисту своєї землі.

3. 14 жовтня - головне військове свято країни. Воно поєднує українські військові традиції княжих і козацьких часів, Української державності 1917-1921 років, боротьбу УПА та сьогодення. Вшановуємо не лише військовослужбовців, а й волонтерів та всіх, хто взявся зміцнювати обороноздатність України після початку російської агресії.

4. У теперішній гібридній війні з російською армією перемогу може здобути лише сучасне українське військо, а не пострадянська армія, яку ми мали до 2014 року. Елементом модернізації збройних сил є використання українських військових традицій.

5. Українська армія завжди була тісно пов'язана з народом, а народ – зі своїм військом. І в цьому була сила і війська, і народу. Нині це, зокрема, засвідчує потужний добровольчий і волонтерський рух.

6. Сильна армія – запорука сильної держави.

7. Українці — народ-військо.

Список фільмів для показу в рамках кіно-марафону “Українці - народ-військо”.

1. «Українська революція» (2012 р., реж.: І. Канівець). Документальна екранізація спогадів генерал-хорунжого Армії УНР Всеволода Петріва 1917 – 1918 рр.

2. «Тризуб Нептуна» (2010 р., реж.: І. Канівець). Фільм, присвячений подіям Української революції 1917 – 1918 рр. у Севастополі, боротьбі українців за власний флот.

3. «Холодний Яр. Воля України - або смерть!» (2014 р., реж.: Г. Химич). Фільм про визвольну боротьбу українських повстанців проти російських окупантів 1919-22 рр.

4. «Срібна земля» (2012 р., реж.: Т. Химич). Стрічка, що розповідає про історію боротьби за національне та державне відродження українців на Закарпатті у 1919 – 1939 рр.

5. «Хроніка Української повстанської армії» (2014 р., реж.: Т. Химич). Збірник свідчень 34 очевидців буремних подій 1942 – 1954 рр.

Корисні інтернет-посилання

Козацька доба:

1. Брусний С. Брати по духу і зброї. Про дружбу козаків і татар [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Сергій Брусний. – 15.03.2011. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/03/15/31684/

2. Громенко С. Як козаки з кримськими татарами від турків Крим боронили [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / С.Громенко. – 15.08.2014. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/08/15/144019/

3. Солодько П. Берестечко. Екскурсія музеєм “Козацькі могили” [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / П.Солодько. – 10.07.2011. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/07/10/45334/

4. Українське козацтво у ХХ-ХХІ сторіччі [Електронний ресурс. Інформаційний портал]. – Режим доступу: http://vijsko.milua.org/i3.htm

5. Хундерт З. Запорожці як фактор політичної боротьби в Речі Посполитій [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / З.Хундерт. – 23.12.2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/12/23/140453/

6. Черкас Б. Козаки на Балтиці. Як запорозькі “чайки” воювали проти шведів [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Черкас Б. – 10.10.2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/10/10/137416/;

7. Чухліб Т. Українці, які не дали туркам захопити Європу. Три несхожі долі [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Т.Чухліб. – 17.01.2013. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/01/17/108588/

Українські січові стрільці:

8. Стисла історія Легіону Українських Січових Стрільців [Електронний ресурс. Інформаційний портал] – Режим доступу: http://ycc.milua.org/history.html

Дієва армія УНР:

9. Мілітарна Україна [Електронний ресурс. Інформаційний портал] – Режим доступу: http://forum.milua.org/viewforum.php?f=2

10. Холодний Яр [Електронний ресурс. Інформаційний портал] – Режим доступу:

http://unknownwar.info/

Діяльність УПА:

11. ОУН–УПА: Легенда спротиву [Електронний ресурс. Інформаційний портал]. – Режим доступу: http://oun-upa.ga/

12. Пагіря О. Нескорені. Чому українські повстанці не стали нацистськими та совєтськими колаборантами [Електронний ресурс] // Український тиждень [сайт] / Пагіря О. – № 41 (258) від 11 жовтня 2012 р. – Режим доступу: http://tyzhden.ua/History/62077

13. Патриляк І. Українські націоналісти проти гітлерівської Німеччини. Рух Опору [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Іван Патриляк. – 08.05.2014. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2014/05/8/142834/

14. Патриляк І. УПА була більш “робітничо-селянською”, ніж радянські партизани [Електронний ресурс] // Історична правда [сайт] / Іван Патриляк. – Режим доступу: http://www.istpravda.com.ua/articles/2011/10/14/59049/\

15. Електронний архів визвольного руху www.AVR.org.ua